Українські козацькі прислів`я та приказки:

 Леонід Ілько.

- Або волю добути, або дома не бути.

- Або мед п’є, або кайдани тре.

- А шо козакові треба: степу, хліба й неба!

- Без гетьмана військо гине.

- Без доброго командира військо – отара.

- Береженого Бог береже, а козака – шабля.

- Бог не без милості, козак не без долі (щастя).

- Без коня немає й козака.

- Більше разу не вмирати.

- Без люльки, як без жінки.

- Б'ють – роїсь, наваливсь – лавою вбийсь, лихо вкляч, а все одно оддяч!

- В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.

- Війна людей їсть, а кров'ю запиває.

- Вольному – Воля, скаженому – круча, спасенному – рай.

- Гетьман знає, що в нас нічого немає.

- Дай вам Боже побитись, а нам подивитись.

- Де байрак, там і козак.

- Де козак, там і слава.

- Де є бої, там є герої.

- Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.

- До булави треба голови.

- Добрий козак баче, де отаман скаче.

- Дожились козаки - нема ні хліба, ні габаки.

- Де не можна перескочити- треба перелізти.

Завбачливий з вибриком
та жагучий як змій,
невтримний як славко,
а вмира як сокіл,

- Здобувши перемогу, про пильність не забувай.

- За наше жито та ще нас бито.

- За честь голова гине.

- Звання козацьке, а життя собацьке.

- Зроду-віку козак не був і не буде катом!

Іди ж козак світ за очима,
неси свою смерть за плечима,
не бійся смерті,
поки живеш – її нема,
а як умреш – тебе чортма!

- І Полтаву б дістали, якби були одностайно стали!

- Кінь та ніч козакові товариші.

- Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!

- Козак з біди не заплаче.

- Козак з бідою, як риба з водою.

- Козак не боїться ні тучі, ні грому.

- Козак на печі – ворог Січі.

- Козак оженився, наче упився.

- Козак хороший, та нема грошей.

- Козак у дорозі, а надія в Бозі.

- Козаки, як діти: хоч багато - поїдять, хоч трохи - наїдяться.

- Козакові воєвода – велика невгода.

- Козацькому роду нема переводу.

- Козак без коня, що воїн без пістоля.

- Козак дружбу знає: в біді коня не покидає.

- Козак з конем і в ночі і днем.

- Козак сам не їсть, а коня накормить.

- Козаку кінь за себе дорожче.

- Козак - душа не вередлива, в пеклі не мерзне, в ополонці не пріє.

- Козак, душа правдива – сорочки не має.

- Козак як птах- знявся та й полетів.

- Козаку зібратись- тільки підпоясатись.

- Козак- як кішка, як не кинь- на ноги впаде.

- Козак з бідою, як риба з водою.

- Козак з біди не заплаче.

- Козак мовчить, а все знає.

- Козак терпеливий як віл.

- Козак із пригорщі нап'ється, а з долоні пообіда.

- Козак, я голуб: куди не прилетить, там і пристане.

- Козак журби не має, з біди не заплаче.

- Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.

- Козацька люлька - добра думка.

- Козацькому Роду нема переводу.

- Коли навколо вороги - то не життя, честь бережи.

- Коли козак в полі, то він і на волі.

- Коли всім народом дмухнути, то ураган буде.

- Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.

- Краще вмирати в полі, аніж в баб'ячому подолі.

- Кров не вода, розливати шкода.

- Кров не водиця, проливати не годиться.

- Куди козакова доля не закине, - все буде козак.

- Легше вовком орати, ніж козаком проти козака воювати.

- Лучче смерть на полі, ніж життя в неволі.

- Місяць - козаче сонце.

- Моя хатина в сирій землі домовина!

- На диявола є хрест, а на ворога меч!

- На козаку й рогожа пригожа.

- Назвався хоробрим - виходь на бойовисько.

- Нащо в Бога день, як в козака місяць?

- Наш Луг – Батько, а Січ – Мати – от де треба помирати.

- Не братайтеся з козаками пити.

- Не так тії пани, як підпанки.

- Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.

- Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.

- Не усе ж то козак, що списа має.

- Не лише силою боротися треба, а і вмінням.

- Не хочеш козакувати, іди чумакувати.

- Не хвались, ідучи в бій, а хвались, ідучи з бою.

- Не знає й той чорт козацьких жартів.

- Не той сильний, що камінь верже, а той, що серце в собі держе.

- Не козакувати Миколі, бо не буде у його коня ніколи.

- Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде.

- Не наше діло у ряжі стрибати, наше діло козацьке конем з меренцем по степу гуляти.

- Не пив води дунайської, не їв каші козацької.

- Не сиди довго в воді, бо в гузні верба виросте!

- Не журися, козаче, нехай ворог плаче!

- Не той козак, хто боїться собак.

- От казали, неначе воно боляче, як шкуру з живого чоловіка здирають, а воно мов комашня кусає...

- От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.

- Одної смерті не минеш, другої не буде.

- Ой піч, моя піч, якби я на тобі, а ти на коні – славний би тоді козак був би з мене.

- Панові курка, а мужикові шабля.

- Піду ще в пекло, хоч буде гірше, та інше!

- Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).

- «Пугу! Пугу!» - «Козак з Лугу»

- Поки Дніпро пливе, Україна не вмре.

- Почув тепло козак, та й скинув кобеняк.

- Рана від кулі глибока, а від шаблі широка.

- Сам загибай, а братчика виручай.

- Січ - мати, а Великий Луг - батько.

- Скажи, враже, як пан каже.

- Сніп з бородою, а козак з молодою.

- Степ та воля - козацька доля.

- Сміливий наскок- половина порятунку.

- Сміливого куля не бере.

- Сміливого й чорти бояться.

- Страху нема там, де його не бояться.

- Слава не поляже, а про себе розкаже.

- Терпи, хлопче - козаком будеш, а з козака - в отамани попадеш.

- Терпи, хлопче, козаком будеш.

- Терпи, козаче, отаманом будеш.

- То не козак, що не думає отаманом бути.

- Терпи, козаче, горе - будеш пити мед.

- Той не козак, що отаманом де думає бути.

- То не козак, що боїться собак.

- Тому козак і гладкий, що наївся, заснув і немає гадки.

- Три пани, два отамани, а один підданий.

- У козака життя коротке, а слава вічна.

- У нас де крак - там і козак, а де байрак - там сто козаків.

- У полі дві долі, чия сильніша.

- Україна - козацька мати.

- Умів шарпати, умів і вмерти, не скиглячи.

- Упіймав - не упіймав, а погнатись можна.

- Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куреня!

- Хати наші на цвинтарі, а тут ми не надовго!

- Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?

- Хліб та вода – то козацька їда.

- Хоч і спина гола, аби своя воля.

- Хто бува на коні, бува і під конем.

- Хто любить піч, тому ворог Січ.

- Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.

- Чия відвага, того й перемога.

- Чия відвага – того й перевага.

- Чому козак гладок? Поїв, і набок.

- Чубатий іде - лихо веде.

- «Чим грішен?»

- «Малим родився, п'яним умер, нічого не знаю...»

- «Іди, душа, в рай!» (Про запорожця).

- Чоловік без волі, як кінь на припоні.

- Щирий козак ззаду не нападає.

- Що нам холод, коли козак молод!

- Що буде, то буде, а козак панщини робити не буде.

- Що в бою взято, то свято.

- Як є хліб і вода - козаку не біда.

- Якби криком брать, так кого б ми до рук не прибрали!

- Як череді без личмана, так козакам без гетьмана.

- Як кущ розів'ється, то й козак розживеться

- Як зберуться тучки в кучку – буде громовиця!

- Як татарин шаблею блисне, москаль в штани дрисне.

- Як до сраки карі очі!

- Язик, як шабля, а шабля, як язик.