Українські фантазії на тему китайської кухні

 

Збирався спробувати один з рецептів китайської кухні, який є тут, на цьому блозі. Відразу - застереження: китайською кухнею можна вважати кухню китайців у самому Китаї. Це справедливо, позаяк "шампанське" може бути лише в колишньому графстві Шампань, як і коньяк у місті Коньяк. А те, що роблять в Артемівську по класичній технології шампанських вин, зветься ігристе вино. Відповідно, український коньяк - то просто бренді.

То ж я зовсім не впевнений, що вищезгадані рецепти, скачані мною з Інтернету,  справді китайські. Правильніше буде сказати "за мотивами китайської кухні". Інша проблема - китайська страва повинна відповідати наявному запасу продуктів. На жаль, пропоновані рецепти не зовсім відповідали наявним продуктам і власним бажанням. Тому довелося на основі чужих рецептів винаходити власну страву "китайської кухні".

Сьогодні у мене виявилися такі продукти:

1. Свинина (на шашлик) - 0.9 кГ;

2. Гриби (печериці) - 0.5 кГ;

3. Цибуля (дві великі цибулини) - 0.5 кГ;

4. Перець солодкий - 2 великі перчини.

Технологія приготування страви:

1. М'ясо ріжемо довгими стьожками: 0.5х0.5х5 см., як це заведено в китайців чи як ми думаємо, що в них заведено.

2. У сковорідці "вог" чи у звичайній смажимо м'ясо на соняшниковій олії. Для цього треба розігріти сковорідку з олією і вже на гарячу сковорідку класти м'ясо. Азійська хитрість полягає в тому, що на м'ясі утворюється кірочка, що перешкоджає випаровуватися м'ясному соку. Тому м'ясо на звичайній (плоскій) сковорідці треба смажити в один шар, тобто на практиці у два прийоми ("дві" сковороди). Тоді наше м'ясо не буде "сухим".

3. На олії, що лишилась від смаження м'яса, смажимо гриби і цибулю. Спочатку смажимо гриби, вони повинні спочатку "всцятися", тобто пустит сік, а вже тоді додаємо до них порізану цибулю. Все це смажиться разом. Коли цибуля стала м'якою, а гриби вже готові, додаємо ложок зо три-чотири соєвого соусу. Гриби ріжуться на 4 частини, разом з ніжкою. Цибулину ріжете, як хочете, це не принципіально.

4. Тепер треба зробити кисло-солодкий соус. Головна умова: на одну вагову частину оцту треба взяти дві частини води, цукор можна класти за смаком, але загалом 1.2-1.3 частини, соєвого соусу - 0.5 частини. Є безліч рецептів, де цукор замінюють консервованими ананасами, або медом і цукром, або лише коричневим цукром, але то вже збочення. Мій рецепт такий: одна склянка (200 мл.) оцту і дві склянки води, десь приблизно 230-250г. цукру і півсклянки соєвого соусу. Інгредієнти змішуються і все це виливається до 3-літрової кастрюлі, куди додається дрібно порізаний солодкий перець (0.5х1 см.).

5. Ставимо на вогонь нашу кастрюлю і чекаємо поки соус закипить. Можна ще 2-3 хвилини почекати, щоб перець трішки вварився. Тоді викладаємо до кастрюлі м'ясо і гриби з цибулею. Знову чекаємо, поки суміш закипить.

6. Щоб кисло-солодкий соус став густим, браття-китайці додають крохмал. В нашому прикладі: 3 столові ложки картопляного крохмалу розчиняємо в півсклянці холодної води. Суміш повільно виливаємо в киплячий соус. Хвилин через три кипіння нашого соусу нагадує кипіння киселю. Звертаю увагу кухарів-аматорів: страва не солиться, ну, не рахуючи тієї солі, що вже і так є у соєвому соусі.

Власне, оце і все. Псевдокитайська страва готова. Китайці на гарнір використовують варений рис або локшину. Все це зверху поливається соусом з м'ясом. Але в наших умовах згодиться будь-яка каша, а хоча б і гречка. Смачного.