Перекоп (Ор-Капи)
Олекса Гайворонський
Календар "ХАНСЬКА УКРАїНА"
1. Фортеця Ор-Капи (Феррах-Кермен, Перекоп)
Восьмикілометровий рів з земляним валом на Перекопському перешийку був споруджений у сиву давнину: під назвою Тафрос цю оборонну лінію згадували ще античні історики та географи, приписуючи її побудову скіфам. Для всіх народів, що протягом тисячоліть проходили причорноморськими степами, стародавній рів був найвизначнішою географічною рисою місцевості. Можливо, саме від назви цієї споруди отримав своє ім’я й увесь півострів на південь від неї, адже топонім «Крим», на думку ряду дослідників, походить від давньотюркського слова, що означало «рів».
Коли хан Менґлі Ґерай (правив з переривами у 1466-1515 рр.), намагаючись убезпечити півострів від ординських нападів зі степів, розбудовував лінію укріплень у пониззі Дніпра, він не позабув і про «ворота Криму». Біля 1508 року за наказом хана старий рів з валом були оновлені, а там, де через них пролягала дорога з материка, було зведено нове укріплення. Воно отримало арабську назву Феррах-Кермен (Щаслива Фортеця), але частіше вживалося кримськотатарське найменування: Ор-Капи (Ворота Рову).
Втім, побудова нової фортеці не позбавила Крим від небезпеки: хоч Орда й занепала, але військам ворожих Кримові заволзьких мурз часом таки вдавалося пробитися через Перекоп на півострів. Тому син Менґлі Ґерая, хан Сахіб І Ґерай (правив у 1532-50 рр.), перебудував укріплення на Перекопі та значно зміцнив їх. За його правління рів було поглиблено та облицьовано каменем, а над ним постали міцні мури з вежами. Проїхати в Крим можна було лише по мосту, що на товстих ланцюгах перекидали через рів. Фортецю не лише зміцнили, а й прикрасили. Над в’їзною брамою було висічено з каменю сову: символ роду Чингізхана, пращура кримської правлячої династії. А в кладку стін, за словами очевидців, подекуди були вмуровані скульптурні барельєфи з зображеннями слона, собаки, барса, сирени, а також кам’яні статуї зі скіфських чи половецьких курганів.
Фортеця мала вигляд прямокутного замку з круглими вежами та зубчастими стінами. Всередині неї знаходився дім коменданта, казарми для гарнізону, склади зброї та провіанту, лазні та мечеть. Гарнізон Феррах-Кермену складався, окрім кримських стрільців та вершників, також із турецьких яничар, що вправлялися з солідним арсеналом важкої артилерії на стінах.
Протягом років бахчисарайські правителі неодноразово ремонтували та підновлювали оборонну лінію Перекопу. До XVIII століття вона набула рис укріплення бастіонного типу (що на той час було останнім словом у європейському фортифікаційному мистецтві). Найміцніші бастіони – Азовський та Чорноморський – стояли на протилежних сторонах перешийка: там, де рів з обидвох сторін виходив до морських узбережь.
Настав, однак, час, коли ця твердиня пала. В 1736 р. російській армії вперше вдалося перетнути Перекоп та вдертися до півострову, а 1771 р. росіяни захопили фортецю знов, що відкрило їм шлях до остаточного завоювання Криму.
Нині на місці укріплень Ор-Капи залишається досі добре помітний рів з валом та руїни Чорноморського бастіону.
===================================
Питання з розповсюдження календаря приймає Кримськотатарський культурний центр "Куреш" у Херсоні (www.kuresh.info).
Коментарі
Дописати коментар