В ніч перед стратою Іван Підкова розмов ляв з катом
19.06.2013 12:25
Тим часом Підкову судили в кам'яниці Матвея-аптекаря. "І хоча він був виснажений муками довгого ув'язнення, проте духом не підкорився суворій долі, — писав у хроніці історик Бартоломей Зіморович. — Кидав недоречні погрози, а коли було оголошено смертний вирок, нестриманим язиком прискорив собі смерть".
Останніми словами ватажка були:
— Мене привели на смерть, хоча в житті я не зробив нічого, аби заслужити на такий кінець. Знаю одне — завжди я боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства та завжди діяв для добра і захисту своєї батьківщини. Було в мене єдине бажання — бути їй опорою і захистом проти невірних, аби вони лишилися у своїх краях і не переходили Дунай.
Перед стратою Іван Підкова не був зав'язаним, і ніхто не тримав його рук за спиною. Це йому дозволили з королівської ласки
16 червня 1578 року на площі Ринок у Львові стратили козацького ватажка Івана Підкову. Тосканець Талдуччі писав, що польський король Стефан Баторій, який саме перебував у Львові, остерігаючись протестів українців, уранці поїхав на полювання.
Тим часом Підкову судили в кам'яниці Матвея-аптекаря. "І хоча він був виснажений муками довгого ув'язнення, проте духом не підкорився суворій долі, — писав у хроніці історик Бартоломей Зіморович. — Кидав недоречні погрози, а коли було оголошено смертний вирок, нестриманим язиком прискорив собі смерть".
Останніми словами ватажка були:
— Мене привели на смерть, хоча в житті я не зробив нічого, аби заслужити на такий кінець. Знаю одне — завжди я боровся мужньо і як чесний лицар проти ворогів християнства та завжди діяв для добра і захисту своєї батьківщини. Було в мене єдине бажання — бути їй опорою і захистом проти невірних, аби вони лишилися у своїх краях і не переходили Дунай.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молдавський господар Стефан Великий писав свої грамоти староукраїнською
Після цього Підкова випив келих вина, постелив на землю килимок і прочитав молитву. Щойно кат відрубав йому голову, як із розташованої поруч міської ратуші на страх усім присутнім відпав уламок даху.
Іван Підкова народився в Молдові, що тоді була підвладна Османській імперії. Він нібито був рідним братом правителя країни господаря Яна Води Лютого. За непокору турки стратили його 1574 року, прив'язавши до чотирьох верблюдів, які розірвали того на шматки.
У 1550-х роках Іван зі своїм загоном прибув на Запоріжжя. Там його спершу охрестили Волошином, бо предків теперішніх румунів і молдаван в Україні звали волохами. А згодом почали звати Підковою — бо нібито мав таку силу, що ламав підкови.
1577-го молдавські бояри просять Підкову допомогти позбутися господаря їхнього князівства, ставленика турецького султана Петра Кривого. Разом з отаманом Яковом Шахом, шляхтичем Копицьким і молдаванином Чапою Підкова збирає 300 козаків. Перший наступ запорожців війська Кривого відбили. За кілька місяців Шах приводить підмогу із шести сотень козаків. У грудні вони займають молдовську столицю — місто Ясси, нині на сході Румунії. Виграли бій козаки хитрощами: помітивши дим від запалених ґнотів гармат, усі за командою впали на землю. Турки подумали, що козаки побиті, і кинулися вперед. Ті ж зірвалися із землі й почали стрільбу.
Після цього Підкова випив келих вина, постелив на землю килимок і прочитав молитву. Щойно кат відрубав йому голову, як із розташованої поруч міської ратуші на страх усім присутнім відпав уламок даху.
Іван Підкова народився в Молдові, що тоді була підвладна Османській імперії. Він нібито був рідним братом правителя країни господаря Яна Води Лютого. За непокору турки стратили його 1574 року, прив'язавши до чотирьох верблюдів, які розірвали того на шматки.
У 1550-х роках Іван зі своїм загоном прибув на Запоріжжя. Там його спершу охрестили Волошином, бо предків теперішніх румунів і молдаван в Україні звали волохами. А згодом почали звати Підковою — бо нібито мав таку силу, що ламав підкови.
1577-го молдавські бояри просять Підкову допомогти позбутися господаря їхнього князівства, ставленика турецького султана Петра Кривого. Разом з отаманом Яковом Шахом, шляхтичем Копицьким і молдаванином Чапою Підкова збирає 300 козаків. Перший наступ запорожців війська Кривого відбили. За кілька місяців Шах приводить підмогу із шести сотень козаків. У грудні вони займають молдовську столицю — місто Ясси, нині на сході Румунії. Виграли бій козаки хитрощами: помітивши дим від запалених ґнотів гармат, усі за командою впали на землю. Турки подумали, що козаки побиті, і кинулися вперед. Ті ж зірвалися із землі й почали стрільбу.
Пам'ятник Івану Підкові у Львові
Івана Підкову проголошують господарем Молдови, він формує уряд країни. "Чернь привітала його як пана", — писав сучасник італієць Алессандро Ґваньїні. Та Петро Кривий просить допомоги в султана Мурада ІІІ. Під Яссами відбувається ще одна битва, у якій знову перемагають козаки. Тільки після того, як Мурад ІІІ наказав кинути в Молдову війська всіх союзників Османської імперії, Іван Підкова із прихильниками залишив Ясси, забравши з собою 14 гармат.
Ватажок подається до Немирова до свого приятеля шляхтича Януша Збаразького. Але той віддає його слугам польського короля Стефана Баторія, що тоді був союзником Мурада ІІІ. На вимогу султана король наказав стратити Підкову. За це отримав подарунки — півсотні биків, коня, чотири бочки вина та дві бочки маринованих лимонів.
Ватажок подається до Немирова до свого приятеля шляхтича Януша Збаразького. Але той віддає його слугам польського короля Стефана Баторія, що тоді був союзником Мурада ІІІ. На вимогу султана король наказав стратити Підкову. За це отримав подарунки — півсотні биків, коня, чотири бочки вина та дві бочки маринованих лимонів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назву Молдавії літописці виводили від клички пса
У ніч перед стратою до Підкови нібито прийшов львівський міський кат. Пригостив його вином і попросив:
— Не тримай на мене зла, таке моє ремесло.
— І ти теж не ображайся на мене, коли під час страти обзиватиму тебе поганими словами, — відповів той. — Такий звичай у нас, козаків.
Після страти Підкову поховали у львівській Успенській церкві. Могилу засипали трояндами. Згодом козаки викрали його тіло й перепоховали в Каневі, поряд із могилою іншого козацького ватажка — Самійла Кішки. Через деякий час поруч спочив і Яків Шах.
У ніч перед стратою до Підкови нібито прийшов львівський міський кат. Пригостив його вином і попросив:
— Не тримай на мене зла, таке моє ремесло.
— І ти теж не ображайся на мене, коли під час страти обзиватиму тебе поганими словами, — відповів той. — Такий звичай у нас, козаків.
Після страти Підкову поховали у львівській Успенській церкві. Могилу засипали трояндами. Згодом козаки викрали його тіло й перепоховали в Каневі, поряд із могилою іншого козацького ватажка — Самійла Кішки. Через деякий час поруч спочив і Яків Шах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мало спав і не пиячив, в усяких розмовах був неговіркий" - Сагайдачного тричі скидали з гетьманства
Підкову не визнали російським героєм
1981 року скульптор Петро Кулик за власні кошти виготовив і встановив у Львові пам'ятник Іванові Підкові. Напис на постаменті був у дусі часу: "Іван Підкова — герой спільної боротьби російського, українського та молдавського народів проти турецьких поневолювачів. Страчений польською шляхтою у Львові 16 червня 1578 року". Слово "російського" хтось постійно замальовував фарбою. Нарешті кілька років тому його закрили декоративною металевою підковою. Пам'ятники Іванові Підкові також є в Черкасах і в Каневі.
Підкову не визнали російським героєм
1981 року скульптор Петро Кулик за власні кошти виготовив і встановив у Львові пам'ятник Іванові Підкові. Напис на постаменті був у дусі часу: "Іван Підкова — герой спільної боротьби російського, українського та молдавського народів проти турецьких поневолювачів. Страчений польською шляхтою у Львові 16 червня 1578 року". Слово "російського" хтось постійно замальовував фарбою. Нарешті кілька років тому його закрили декоративною металевою підковою. Пам'ятники Іванові Підкові також є в Черкасах і в Каневі.
Слово "російського" хтось постійно замальовував фарбою. Нарешті кілька років тому його закрили декоративною металевою підковою
Коментарі
Дописати коментар