Сланцевий газ. Нас уже продали?

Люстрація

Накінець можемо ознайомитись із поданою на затвердження Львівській та Івано-Франківській обласним радам "Угодою між державою і "Шеврон Юкрейн Б. В."

На сайті "Шеврону" дуже гарно, а головне коротко, розписується цивілізований підхід до справи:

"Перед початком фази розвідувальних робіт виконується оцінка впливу на навколишнє середовище, суспільство і здоров'я людини для того, щоб визначити шляхи, як уникнути, знизити до мінімуму і пом'якшити потенційно важливий вплив на довкілля і місцеву громаду. Подібне оцінювання можна також продовжувати протягом фаз розвідувальних робіт і розробки родовища. Місцеві громади повинні постійно отримувати нову інформацію та необхідно повідомляти їх стосовно наших передбачуваних планів і дій."

На разі, окрім як повірити на слово джентельменам з "Шеврону", що за нас подбають, нам нічого не залишається. Хоча інформацією про загрози та передбачені шляхи їх уникнення ми не володіємо, "на поверхні" виникає одразу кілька питань.

Розчин, котрий використовується для буріння, складається на 95,5 % з водно-пісчаної суміші, а на 0,5 % з добавок. Угодою задекларовано 13-ть розвідувальних свердловин. Лише на них потрібно від 130 000 до 260 000 м3 води. (за даними "Шеврону"), а значить десь стільки ж потрібно й піску. Таким чином маленькі 0,5 % добавок становитимуть кілька тисяч метрів кубічних! Візьмемо мінімально 15000 м3.

Серед добавок є наступні:

Глутаральдегід - 0,001% (15 метрів кубічних). Викликає при контакті алергічні реакції, астму, токсичний для імунної системи та репродуктивних органів.

Етиленгліколь 0,043 ( 645 метрів кубічних). Попадання етиленгліколю, або його розчинів всередину організму людини може призвести до незворотних змін в організмі і до летального результату. Його утилізація є доволі специфічною процедурою, котру можуть виконувати лише спеціалізовані організації.

Диметилформамід 0,002% ( 30 метрів кубічних) - пов'язують з раком у людей, а також, як вважають, викликає вроджені вади.

Далі "Шеврон" нам розтлумачує:

"Якомога більше води, використаної під час цього процесу, потрібно використовувати повторно під час проведення робіт. Необоротна вода і тверді речовини, такі як уламки вибуреної породи, повинні транспортуватися до відповідних місць дозволеної утилізації відходів."

Тепер уявіть собі повторну циркуляцію кількасот кубометрів сильнодіючих ядів та їх утилізацію!..

Так як термін дії угоди 50 років, а кількість свердловин буде нараховуватись у кращому випадку десятками, то розмір екологічної загрози починає виглядати зовсім не так іграшково, як розповідають піарщики Рокфеллера.

Проте з нами рахуватись ніхто не збирається, адже починаючи з 24 травня 2012 року інвесторами вже витрачено понад 2,5 млн. доларів, з них, за словами Ігора Васюника, півтора мільйони пішло на користь міфічних "третіх осіб".

Дозволю собі ще процитувати згаданого народного депутата:

"Механізм розподілу продукції, викладений в редакції Угоди носить характер непрозорості і маніпулятивності. Держава передає в користування інвестору свої надра, які є безцінними, а інвестор зі своєї сторони вкладає мільярди для розробок цих надр. Тому, за логікою, процентна частка держави у прибутках та процентна частка інвесторів мала би бути «50/50». Натомість, пропонована схема розподілу складена на користь «Шеврону». До прикладу, якщо загальний обсяг вуглеводнів за УРП у пунктах виміру, є менший, ніж 5,0 МлрдКМ прибутки розподіляюся наступним чином: 17% для України і 83% для «Шеврону». У кращих прогнозах, за цію Угодою держава отримає не більше, як 40% прибутку." (Ігор Васюник, "Новий Погляд" 21.06.2013р.)

Що ми отримаємо взамін тисяч кубометрів ядохімікатів? Давайте поглянемо.

Інвестори повинні витрачати на власний розсуд (!) не менше 500 000 доларів щороку на задоволення соціально-економічних потреб місцевих громад в межах або поблизу "договірної ділянки". Про сороку-ворону пам'ятаєте - тому дала, тому дала, а тому не дала... Така собі узаконена корупція! В уяві підписантів Голови місцевих рад будуть навколішки ставати перед добрими дядечками з "Шеврону" за подачкою. А хіба ні?

Якщо інвестори досягнуть показників "комерційної доцільності" - сума збільшиться до мільйона! Щедро?

Але разом з тим інвестори мають право використовувати пісок, камінь, грунтову воду непридатну для пиття та комунального використання... Та будь-які інші природні ресурси (!) для здійснення операцій з вуглеводами. Звичайно задурно.

Жодних місцевих податків та зборів оператор (читай - інвестори) не платитимуть! Зрештою як і екологічний податок, орендну плату за землю, збір за спеціальне використання води та багато інших, котрі відносяться до "неоподатковуваних" операцій. Сплачуватимуть лише податок на прибуток, ПДВ, плату за користування надрами та податки на заробітну плату. Такий собі податковий оазис у нашій заподаткованій державі!

Також оператор матиме право на податковий кредит незалежно від того чи сплатив український постачальник товарів та послуг ПДВ до бюджету. Це на практиці означає багатомільярдне поле діяльності для фіктивних підприємств по відмиванню коштів.

Таких "чудес" в Угоді вочевидь багато. Перелічив лише ті що кинулися в очі при її біглому перегляді...

Держава також гарантує оператору доступ до ЄГТСУ (єдиної газо-транспортної системи України). Чим це загрожує не важко здогадатись.

За припинення цієї угоди, або істотні порушення, держава відшкодовує прямі та непрямі збитки! Зрозуміло що держава-банкрот відшкодовуватиме ліквідним майном. Далі без коментарів...

Висновки кожен зробить сам. Мій у ствердній відповіді на запитання в заголовку.