Про переддень Конституції, яка нічого не варта

Віталій Шляхов у Фейсбуці запропонував зібрати в одному місці перелік порушень Конституції діючою владою. Ось що я написав у відповідь:

Вишукувати 136 чи 236 порушень вітчизняної Конституції не те, щоб марна справа, але, скажімо так, не актуальна. Тому що "перелік гріхів" нинішньої влади,  звісно, допоможе пропагандистам. Але ми і без такого переліку знаємо основні порушення Конституції. 

І звісно, що наша Конституція - не найкраща в Європі, а мабуть, найгірша, бо приймали її компромісом, під загрозою Кучми про розпуск парламенту. Тому "компромісонери" там, де не знаходили компромісу відфутболювали проблеми на майбутнє, коли все те повинне було бути врегульоване відповідними законами. 

Але в який бік ті закони повинні бути напрямлені? Закони неможливо прийняти без концепції, якою і повинна була бути Конституція. В Екселі це зветься - циклічне посилання. Тому не порушуватися діюча Конституція не може за визначенням, навіть коли на чолі Української держави поставити 12 апостолів. 

Основи влади і підвалини держави закладають переможці. Ататюрк переміг греків і англійців, дорізав вірмен і тих же греків, і на цій кривавій основі заснував нову Туреччину. І стоїть Туреччина і буде стояти, навіть коли цією країною будуть правити і більші за Ердогана ісламісти. 

А у нас, в Україні, - патова ситуація. Нам, українцям, дісталася в 1991 році незалежність. Але тодішнє покоління ні за що не боролось, тому не є переможцем, а, значить, і не може заснувати власну державу. То ж правлячі в Україні кола від імені українців проводять антиукраїнську політику на знищення українців, як нації. 

Нами правлять креоли - потомки, генетичні і ідейні, російських колонізаторів. Перед українською нацією гостро постало питання деколонізації. А то йдеш вулицею начебто українського міста, а вулиці носять прізвища російських діячів. Не біда, коли б їх було лише 15%, - частка росіян в населенні України. Але ж їх - переважна більшість. І не лише більшовиків! Начебто нейтральні Пушкін чи Тургенєв так само сприяють відчуттю знаходження українця  "на нашій, не своїй землі". І так у нас скрізь, за винятком Західної України. Ще більше нас переконують, що ми живемо в Росії "луковки" москальських церков. Так звана УПЦ МП ігнорує всі архітектурні стилі, крім всевдоросійського. 

Але цьому всьому приходить кінець. І наступить він або 2015 року, або трохи пізніше, бо є підстави вважати, що і 2015 року українців розведуть так само, як це вже не раз робили до цього. Але ніщо не спинить ідею, час якої настав.