Анатомія українського алармізму

Анатомія українського алармізму | Українська правда: " "

Гнила пропорошенківська стаття Олексія Панича. Автор "розбиває" дві тези націоналістів і три популістів. 

Популістів автору прощаємо, хоча й там є з чим не погодитись. Отже, дві тези автора:

1. "Торгаш не може бути патріотом"

2. "Не треба прогинатися перед Західною Європою; дослухаючись до інтересів Німеччини та Франції, ми тим самим зраджуємо власні інтереси"

Панич непрямо пробує довести, що торгаш патріотом може бути. Бо десь, колись в історії подібне було. Це брехня. Є біблійна теза "Где сокровище твое, там и сердце твое!". Теза неспростовна. Торгашу немає різниці, чим йому торгувати, вітчизняним чи імпортним. Але у випадку торгівлі імпортом маємо класичну компрадорську буржуазію. Такий собі Донбас навпаки, тільки залежність не від Росії, а від Європи.

Торгаші, як правило, не виступають носіями національного інтересу, тобто є буржуазією компрадорською, а не національною. Національна буржуазія є буржуазія індустріальна. Виробництво тортів з терміном реалізації в 36 годин - індустрія тільки за статистичним класифікатором. Реально, Рошен - це не стільки кондфабрики, скільки магазини кондвиробів. Є мережа "Фокстрот", що торгує побутовою технікою, але ніхто власників Фокстроту не вважає власниками індустрії. Так і тут.

Ніяка сильна Україна об'єднаній Європі не потрібна. Американцям ми потрібні, як противага Росії, у випадку, коли з Росією не вдасця домовитися. Європа нас хотіла з Росією поділити на дві частини при юридично єдиній Україні. І тільки Майдан порушив плани Путіна і Меркель. Взагалі мета об'єднаної Європи - перетворити Східну Європу на нову Грецію. Греків звинувачують у непробстві і популізмі, але забувають згадати, що Греція добросовісно виконувала всі настанови європейців. То в чому ж тепер винні греки?

Петя однозначно є уособленням нинішнього олігархічного режиму. І треба боротися і з режимом, і з Петею, скільки б порохоботи не кричали, що боротьба з Порошенком - на користь Путіну. Вихід тут простий - мат в два ходи. Спочатку з Петею - проти Путіна, а потім проти Петі, коли вже не стане Путіна. З останнього зовсім не випливає "безоговорочная поддержка любимого президента". Олігархічний режим Порошенка треба критикувати за будь-який прояв угодовства чи нехтування національними інтересами.

Тут ми вже підходимо до тези справедливості, але то вже інша історія.