Чому Україні варто перейти на латинку
31.07.2012 12:16
зображення: news.nur.kz
Український політикум активно декларує намір інтегруватися в Європу, що в цілому поділяє більшість громадян. У нас євроінтеграція навіть закріплена законодавчо як стратегічна мета держави - в Законі про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Однак все це не підкріплено жодним реальним змістом. Передусім тому, що від Європи ми далекі ментально і культурно.
Одним із втілень тієї прірви, що відділяє нас від європейців є абетка. Мається на увазі те, що всі країни Європи пишуть латиницею. Ми ж відносимося до культурного простору, який використовує на письмі кирилицю.
Так от, перехід із кирилиці на латинку міг стати якнайяскравішим проявом наших європейських устремлінь і вибору країни, нації на користь європейського вектору розвитку та інтеграції.
Автор цих рядків свідомий того, яких витрат коштуватиме перехід на латинку. Звісно, треба буде змінювати друкувальні пристрої, розкладки клавіатур, написи на вулицях – власне, все, де присутнє слово. Вочевидь, це тривалий кількарічний процес і мільярдні інвестиції. Проте дасть це нам набагато більше.
По-перше, таким чином ми задекларуємо, що відносимося до греко-римської культури, асоціюємо себе з греко-римськими традиціями та історію і відповідно позиціонуємо себе через зміну абетки.
По-друге, це призведе до колосального ментального зсуву. Адже людина мислить не лише мовою, а передусім символами, з яких мова складається. І латинка, відповідно, дасть змогу перейняти європейську ментальність, європейський тип мислення. Поза сумнівом, це наблизить нас до європейців у формі сприйняття дійсності та світорозумінні. А це – одна із основних запорук успішної інтеграції.
Зрештою, по-третє, завдяки переходу на латиницю ми станемо культурно мобільнішими, відкритішими і зрозумілішими для світу, який використовує латинську абетку. Відповідно, ми увіллємося у цей культурний простір швидше і повніше. Тож давайте вибирати, у якому просторі хочемо бути – у просторі, де пишуть латиницею, який складає кілька мільярдів людей, чи у просторі, де пишуть кирилицею, який ледь сягає двохсот мільйонів?
Ну, і насамкінець, очевидно, що перехід на латинку убезпечить українську мову від російської інтервенції. Адже впливати на мову з іншою абеткою значно складніше. Тож давайте визначатися із культурним простором і варіантами майбутнього: ми частина "русского міру" чи європейської спільноти?
Одним із втілень тієї прірви, що відділяє нас від європейців є абетка. Мається на увазі те, що всі країни Європи пишуть латиницею. Ми ж відносимося до культурного простору, який використовує на письмі кирилицю.
Так от, перехід із кирилиці на латинку міг стати якнайяскравішим проявом наших європейських устремлінь і вибору країни, нації на користь європейського вектору розвитку та інтеграції.
Звісно, треба буде змінювати друкувальні пристрої, розкладки клавіатур, написи на вулицях – власне, все, де присутнє слово. Вочевидь, це тривалий кількарічний процес і мільярдні інвестиції. Проте дасть це нам набагато більше.
Автор цих рядків свідомий того, яких витрат коштуватиме перехід на латинку. Звісно, треба буде змінювати друкувальні пристрої, розкладки клавіатур, написи на вулицях – власне, все, де присутнє слово. Вочевидь, це тривалий кількарічний процес і мільярдні інвестиції. Проте дасть це нам набагато більше.
По-перше, таким чином ми задекларуємо, що відносимося до греко-римської культури, асоціюємо себе з греко-римськими традиціями та історію і відповідно позиціонуємо себе через зміну абетки.
По-друге, це призведе до колосального ментального зсуву. Адже людина мислить не лише мовою, а передусім символами, з яких мова складається. І латинка, відповідно, дасть змогу перейняти європейську ментальність, європейський тип мислення. Поза сумнівом, це наблизить нас до європейців у формі сприйняття дійсності та світорозумінні. А це – одна із основних запорук успішної інтеграції.
Де хочемо бути - у просторі, де пишуть латинкою, який складає кілька мільярдів людей, чи у просторі, де пишуть кирилицею, який ледь сягає двохсот мільйонів?
Зрештою, по-третє, завдяки переходу на латиницю ми станемо культурно мобільнішими, відкритішими і зрозумілішими для світу, який використовує латинську абетку. Відповідно, ми увіллємося у цей культурний простір швидше і повніше. Тож давайте вибирати, у якому просторі хочемо бути – у просторі, де пишуть латиницею, який складає кілька мільярдів людей, чи у просторі, де пишуть кирилицею, який ледь сягає двохсот мільйонів?
Ну, і насамкінець, очевидно, що перехід на латинку убезпечить українську мову від російської інтервенції. Адже впливати на мову з іншою абеткою значно складніше. Тож давайте визначатися із культурним простором і варіантами майбутнього: ми частина "русского міру" чи європейської спільноти?
Коментарі
Дописати коментар