Історія української нації починалася за Чінгісхана

Так, Казахстан - прямий наступник Золотої орди, як частини держави Чінгісхана. Але Україна - не менший наступник, хоча українці, крім купки істориків, про це не знають.
Українське козацтво, а іншого і не було, бо Донське пішло від Запорізького, - і є наступником Золотої орди. В Європі класичного феодалізму козацтва не було і бути не могло. Феодали (шляхта) і селяни, і все. Такий він феодалізм з двох класів у всіх осілих народів, хоч то Європа, хоч Індія, хоч Китай, хоч мусульманський Схід. Осідлі народи свої степи давно розорали. А нема широкого степу - нема козацтва. Завжди гектар ріллі дає доходу більше за гектар пасовиська. Тому пасовисько є там, де або нічого, крім трави, не росте, або землі досить і для ріллі, і для пасовиська.
Козацтво - елемент кочового феодалізму, штучно імплантованого до феодалізму осідлих народів. Тохтамиш-хан в обмін на військову допомогу ВКЛ зробив (юридично) Великого князя Литовського своїм васалом, віддавши йому в лен Україну, крім Галицько-Волинського князівства, що в Орду не входило і власністю хана не було. А разом з леном дісталися литовцям і "виробничі відносини", як-то фінансова і податкова система ординського типу і навіть ординська грошова одиниця, якою платили данину. Але разом з цим усім - дісталося і козацтво.
Козак в перекладі з тюркського - вільна людина. Козацтво - організація пасіонаріїв у кочовиків, яка стоїть поза системою існуючих родоплемінних відносин і характеризується відсутністю станів. Козацтво гомогенне. 

Наш батько Чінгісхан теж свого часу був козаком. Коли козацтво захоплює в країні владу, то така організація держави під проводом козаків зветься Орда. Але вже через 2-3 покоління Орда знову повертається до класичних родоплемінних відносин і вже власне не є Ордою, хоча потомки козаків лишаються правлячою верствою. Так було за Чінгісхана, так було за Хмельницького, так було в мамлюцькому Єгипті.
Якби в тодішній Жечі Посполитій не було козаків, то не було б і сучасної України, оскільки Україна постала від національно-визвольної війни Б.Хмельницького. В альтернативній історії православні успішно приймають Унію, шляхта, а за нею і місто, полонізуються. Селяни і далі говоритимуть по-українськи, але вся культура буде польськомовна. Українська мова буде вважатися хлопським різновидом польської, тим більш, що прірва між ними не така вже й глибока.
В альтернативній історії Т.Шевченко може писати тільки польською. Так, єдина Жечь Посполита може знову розколотися на Польщу і ВКЛ, а з останнього на південь від прип'ятських боліт може постати нова держава, навіть під назвою Україна, але це буде польськомовна держава. Це буде гомогенна країна жителі якої - католики східного обряду, говоритимуть однією мовою. І це буде класична європейська країна. До речі - Московщина мабуть теж. 
Таку прекрасну картину зламав ще в ХІV столітті Тохтамиш-хан. За іншими даними, на кілька років раніше - беклярибек Мамай. І от азійський "імплантант" робить у нас національну революцію, бо перед тим в 1621 році гетьман Сагайдачний відновлює православ'я, тим самим надаючи українській протонації національну ідеологію. А Києво-Могилянська академія, - кузня кадрів та ідеологічний центр, вже існувала задовго до того.
Наша Орда буде знищена, але мова та ідеологія збережуться. Котляревський і Шевченко реформують українську мову, уніфікувавши розмовну і писемну її різновиди, Грушевський виробить наукову мову та історичну (ідеологічну) концепцію. Міхновський і Донцов сформують ідеологію українського націоналізму. Бандера створить ефективну націоналістичну організацію, а Шухевич - ефективну армію. Зусиллями ОУН-УПА населення Західної України стало пасіонарним. Ідеї українського націоналізму проникли навіть до компартійного креольського середовища і Україна в 1991р. стала незалежною. 
Пишу ці рядки на свято Покрови, свято нашої армії, що відстоює нам нашу незалежність. Перед цією армією постане велике завдання - відновити в історичних кордонах Улуг Улус (Велику державу) , яку дав нам наш великий предок Чінгісхан.
А ви, дурні, в Європу зібралися... Та Європа нашим предкам данину платила. І мабуть ще платити буде нашим нащадкам. Ми будемо панувати в серці Євразії, яке геополітики звуть хартленд, на землях, що нам дав Чінгісхан, від Закарпаття на Заході і до Іртишу на Сході, від Булгарії на Півночі до Кавказу, Каракалпакстану (включно) і Сіньцьзяну на Півдні. Хвала Тенгрі.