Слідчим комітетом РФ порушено кримінальні справи проти українських військових

фото:liga.net

Порушення Слідчим комітетом РФ кримінальних справ проти українських військових, задіяних в ході проведення АТО, не має ніяких юридично-правових підстав і наслідків

Під час проведення АТО українські військові мають неухильно дотримуватися вимог українського законодавства, а у разі скоєння ними злочинів вони нестимуть кримінальну відповідальність знов таки виключно до норм українського, а не російського законодавства.

Ось вже понад три місяці в Донецькій та Луганській областях триває антитерористична операція, спрямована на встановлення конституційного ладу на всій території України. За цей час військовослужбовці Збройних Сил та інших військових формувань України виконали чимало завдань, пов’язаних з визволенням українських міст та інших населених пунктів від збройних бойовиків, які, всупереч вимогам чинного українського законодавства, на підставі ніким невизнаних «референдумів» оголосили про створення «незалежних Донецької та Луганської Народних Республік», які в нашій країні визначені терористичними організаціями.

Захищаючи свою землю, українські силовики виявляють на Сході країни зразки мужності й відваги. Але, як засвідчило спілкування з учасниками АТО, дехто з них занепокоєний фактом того, що в інформаційно-правовому полі представники Російської Федерації чинять спроби підриву правомірності їхніх дій, спрямованих на захист суверенітету та територіальної цілісності України. Прикладом тому є порушені Головним управлінням Слідчого комітету РФ кримінальні справи у відношенні як ніби встановлених, так і невстановлених військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України за фактом обстрілів українських міст та населених пунктів, а також знищення й взяття в заручники російських журналістів.

На думку російських слідчих органів, на Донеччині й Луганщині сили АТО застосовують заборонені засоби й методи ведення війни, тим самим порушуючи Женевські Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни». Враховуючи неможливість звернення за поясненнями з цього приводу до російської сторони і розуміючи чітко виражену позицію Української держави, ми вирішили обговорити правомірність дій представників Слідчого комітету РФ з незалежним експертом, народним депутатом України двох скликань Верховної Ради, кандидатом юридичних наук, професором, членом-кореспондентом Академії правових наук України, президентом Української асоціації Міжнародного права Олександром Вікторовичем Задорожнім.

- Олександре Вікторовичу, як відомо, представники Головного слідчого управління Слідчого комітету Російської Федерації порушили проти українських військовослужбовців кримінальні справи, передбачені ст. 356 КК РФ та у своїй доказовій базі посилаються на порушення ними Женевської конвенції від 12.08.1949 року «Про захист цивільного населення під час війни». Відповідно до норм Міжнародного права як можна оцінити такі дії з боку РФ виключно в юридичній площині?

 - Розпочнемо з того, що такі дії одразу породжують низку питань, пов’язаних з можливістю й правомірністю застосування Слідчим комітетом РФ законодавства Росії на території України. І це можна класифікувати, як втручання у внутрішні справи України.

Так, дійсно, за КК РФ притягання до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений за межами території Росії проти інтересів цієї країни або її громадян допускається у випадках, якщо залучення до кримінальної відповідальності за скоєння злочину за межами РФ передбачено міжнародним договором Росії. Але у Постанові про порушення Слідчим комітетом РФ кримінальних справ відсутня інформація про посилання на порушення міжнародних договорів Росії, крім згаданої Женевської Конвенції від 1949 року та додаткових договорів до неї. Але за ними порушення кримінальної справи за ст. 356 КК РФ можливо у разі збройного конфлікту.

Як відомо, керівництво РФ заперечує наявність збройного конфлікту міжнародного характеру між Україною та Росією, так само як і санкціоноване урядом РФ направлення на територію України для участі в терористичних актах військовослужбовців РФ, бойовиків і найманців. Тому основною версією є кваліфікація Головним слідчим управлінням Слідчого комітету РФ подій у Донецькій та Луганській областях як збройного конфлікту не міжнародного характеру. Такий підхід відповідає і коментарям російських експертів в галузі юриспруденції та міжнародного права.

Але слід зазначити, що Женевські конвенції від 1949 року та Додаткові протоколи до них не можуть бути застосовані до збройних конфліктів не міжнародного характеру. Адже, відповідно до них, держави зобов’язані розшукувати і залучати до судової відповідальності тих, хто несе відповідальність за серйозні порушення та військові злочини. Однак ці зобов’язання виникають виключно у випадку збройного конфлікту міжнародного характеру. Застосування же екстериторіальної дії кримінального закону РФ обумовлено тими обставинами, що іноземні громадяни та особи без громадянства, що не проживають постійно в РФ, не були засуджені за скоєння злочину в іноземній державі, тобто в даному випадку в Україні. Своєю чергою відзначимо, що в Україні присутні норми КК, що відповідають і нормам ст. 356 КК РФ. Відтак Україна у всіх випадках загибелі цивільного населення проводить розслідування та за наявності достатніх підстав – досудове слідство з протягуванням до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів в період проведення антитерористичної операції. Таким чином можна зробити висновок, що РФ на підставі власного кримінального права має юрисдикцію щодо передбачуваних військових злочинів, які можуть бути вчинені в Україні, тільки в частині збройного конфлікту міжнародного характеру, наявність якого, як ми вже зазначали, керівництво цієї країни не визнає. Відтак і права щодо порушення кримінальних справ проти військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України у представників Слідчого комітету РФ не існує.

 - Виходить, що в Російській Федерації порушуються кримінальні справи, які за існуючим міжнародним правом не мають жодних правових наслідків стосовно громадян України, задіяних в ході проведення антитерористичної операції?

 - Саме так.  На територію, зазначену в Постановах про порушення кримінальної справи Слідчим комітетом РФ поширюються суверенітет і юрисдикція України. А на її території, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», проводиться антитерористична операція, яка не є збройним конфліктом. До речі, практика Росії відносно кваліфікації ситуації як контртерористичної операції на Північному Кавказі в період першої та другої Чеченських війн і Дагестані виходить з примату суверенна щодо кваліфікації наявності або відсутності збройного конфлікту. Слід зазначити, що через таку політико-правову позицію Російської Федерації  тлумачення Слідчим комітетом РФ антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях України як збройного конфлікту, не має ані правових, ані політичних підстав та може вважатися застосуванням подвійних стандартів.

Окрім цього, представники Росії наполягають на тому, що під час проведення АТО у збройному конфлікті застосовуються заборонені міжнародним договором РФ засоби й методи ведення бойових дій. Однак дія договорів Російської Федерації породжують міжнародно-правові зобов’язання виключно нею, а не третіми державами. На території України діють міжнародні договори України.

Ще одна правова колізія полягає в тому, що в офіційних документах Слідчим комітетом РФ вказується на те, що ніби скоєння злочину мало місце «в містах Слов’янськ, Краматорськ, Донецьк, Маріуполь та інших населених пунктах, проголошених Донецькою і Луганською Народними Республіками». Хоча насправді зазначені міста знаходяться на території суверенної держави Україна, адміністративно-територіальний поділ якої не передбачає існування ані «ДНР», ані «ЛНР». Дані утворення з точки зору міжнародного права є юридично нікчемними, оскільки вони проголошені в порушення основних принципів міжнародного права (територіальної цілісності, непорушності кордонів) та з порушенням чинного законодавства, відповідно до норм якого, з-поміж іншого, ці «республіки» визнані терористичними організаціями.

Окремо слід відзначити, що і РФ не визнала у встановленому порядку зазначені утворення, і таким чином ця країна в особі державного орану – Слідчого комітету РФ відносно України порушує принцип територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, міжнародні правові зобов’язання щодо боротьби з тероризмом, а також положення ст. 1-3 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією від 1997 року. А використання найменувань терористичних організацій як невизнаних територій в офіційному документі, виданому державним органом РФ – її Слідчим комітетом може трактуватися як порушення норм міжнародного права та тягнути за собою міжнародно-правову відповідальність.

 - Тобто порушення представниками Слідчого комітету РФ кримінальних справ проти українських військових в зоні АТО є протиправними діями?

 - Такі випадки можна кваліфікувати як втручання у внутрішні справи України. Посилаючись на ст. 356 КК РФ, представники Слідчого комітету Росії виходять за межі своїх повноважень щодо порушення кримінальних справ проти українських військових за ознаками злочину, що ніби мають місце в період проведення антитерористичної операції на території України. Це порушує основні принципи міжнародного права, а також суперечить правилам застосування універсальної кримінальної юрисдикції та положенням Женевських Конвенцій і Додаткових протоколів до них. Проведення антитерористичної операції на території України має чітке внутрішнє правове оформлення, а її легітимність визнана міжнародною спільнотою. Відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» АТО – це не збройний конфлікт, а комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення злочинних діянь. Антитерористична операція передбачає звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з терористичною метою. Під час проведення АТО українські військові мають неухильно дотримуватися вимогам українського законодавства, а у разі скоєння ними злочинів вони нестимуть кримінальну відповідальність знов таки виключно до норм українського, а не російського законодавства.

Вів бесіду начальник відділу прокуратури Південного регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері старший радник юстиції, кандидат юридичних наук Едуард Плешко.  

ОЛЕКСАНДР ЗАДОРОЖНІЙ