Коментар 1.

Завів у своєму блозі новий тег "Контрнаціоналізм". Буду ним помічати всі ідеологічні матеріали, що направлені проти українського націоналізму.

Звісно, я і раніше "по долгу служби" читав такі матеріали і навіть часто писав спростування, але то було якось не системно.  Тепер я почну більш-менш системно збирати творчість наших ворогів і сподіваюсь колись, як Бог дасть,  систематизую напрацьоване, класифікую і видам на-гора контраргументи.

Власне пишу я для націоналістів і якщо Ви, читачу, забрели сюди випадково, тобто не є націоналістом, то для спокою Вашої тонкої духовної матриці  рекомендую далі мене не читати. Вам так буде спокійніше. А то жили Ви до цих пір у гармонії зі своїм "его", а я тут пропоную Вам червону пігулку... Беріть зелену та й ідіть до біса.

Отже надибав я на "Хвилі" статтю якогось Бергера з Канади, мабуть єврея, раз він цікавиться Україною, емігранта з великим стажем. От і все, що я про нього знаю.

Нашим емігрантам взагалі не сидиться по еміграціям, вони то або поради дають, як оцей Бергер, або приїжджають нам третій Майдан влаштовувати, як Ташбаєв, якого "орли Авакова" ледве виперли назад в Америку. Я тут цілком на боці Авакова, бо вважаю, що Майдан повинні робити ми самі, а не якісь підпомічники американських сенаторів.

Так от. Перша половина опусу Бергера присвячена генезі європейського націоналізму з позицій вульгарного марксизму. Соціальний прогрес у автора випливає з прогресу в озброєнні... Можете прочитати, коли маєте вільний час. Насправді воно все трішки складніше, але такі схеми легко запам'ятовуються на все життя.

З курсу економісторії пам'ятаю схему "розвалу" Римської імперії. Армія Риму комплектувалася з вільних селян - використання рабської праці в господарствах патриціїв приводило до розорення вільних селян - комплектація армії з безземельних люмпенів знижувала боєздатність армії - небоєздатна армія не могла поставляти на ринок необхідну кількість рабів і їх ціна виросла - збільшення вартості рабів привело до зниження рентабельності рабського господарства - рабовласники стали наділяти рабів землею і реманентом (колонат) - раби перетворилися на кріпаків. Все воно і так і не так, але схема запам'ятовується легко.

В другій частині свого опусу Бергер критикує вже український націоналізм. Це саме західна ліберальна, а не російська марксистська критика. Після того, як виженемо москаликів з Донбасу і Криму, саме "західний" ідеологічний фронт стане для нас головним. Він то і зараз головний, позаяк москалики нас часто теж критикують з позицій лібералізму. Просто варто знати, що москаликів існує два штами: один класичний, російсько-шовіністичний, а другий - з тих, що вже продали свою Московщину ліберальному Заходу.

 Так  от, як і шовіністи, російські ліберали пропонують нам свою версію нашої історії. І якщо знаходитися виключно в межах пропонованої моделі, то можна зробити лише ті висновки, що пропонують нам її автори. Ну це як пливти на кораблі і їхати потягом. Потяг їде по рейкам. Стернового, що керує курсом, на потязі не передбачено. Примітивно? Так, як майже все на Заході. Але воно ефективно працює. Ваш корабель їде по рейкам! Але я покажу вам де штурвал!

Виділив у себе у блозі кілька цитат. Нижче я приведу цитату, а потім критику озвучених тез. Отже.

1. "Польское государство усердно “пацифицировало” украинские районы, а украинские националисты убивали представителей государства. Или наоборот, сначала убивали, потом пацифицировали."

Бійці за волю України прирівнюються до польських пацифікаторів. "Обоє рябоє!". Сам чорт не розбере, хто перший почав.

Насправді все ясно, як божий день. Польща отримала від Антанти Західну Україну не просто так, а з умовою, що Україна отримає автономію. Але поляки українців просто кинули, не тільки не надавши ніякої автономії, але й почали звужувати ті права, які дісталися українцям ще від Австрії. Відповідь на питання: Хто перший почав? - однозначна.

2. "И чем дольше и успешнее компания террора, тем больше проигрывает общество в целом. Примерами этому служат Южная Африка и Газа. "

За невеликим винятком всі колонії отримали свою незалежність шляхом збройної боротьби і терору проти колонізаторів. Класичний приклад - Алжир. Але ж то дикі африканці... Тоді давайте візьмем класичних європейців - ашкеназів Ізраїлю. Сефарди теж боролися, але їх було мало, а еліта все одно була ашкеназька. Погугліть на "вибух в отелі "Король Давид"...

3. "Терроризм и герилья работают только против того, кто ценить жизнь и считает, что после определенного количества потерь игра не стоит свеч. В случае с ОУН и УПА, ни Польша, ни Германия, ни, тем более, Советский Союз такой любовью к человеческой жизни не страдали. Поэтому украинские террористы могли сколько угодно стрелять в чиновников и воевать до бесконечности в лесах на три фронта хоть до сегодняшнего дня – это ничего не меняло и поменять не могло."

Який би не був тоталітарний режим, але він не може бути безголовим. Просто одні режими більш чутливі, інші - менш. От воював Радянський союз в Афганістані і що? Довелося піти. Як перед цим пішли з Азії і Африки британці, французи, голландці, бельгійці та португальці, а зовсім недавно - американці з Іраку.

4. "Это в кино все решает мужество людей в камуфляже на поле боя. В действительности, все решают люди в пиджаках и галстуках за столом. Но за этот стол еще нужно умудриться попасть."

Люди в піджаках за столом нічого не вирішать доти, доки люди в камуфляжі не вирішать все на полі бою. Прямо перед нами приклади Мінська-1 та Мінська-2.

А з ОУН поляки не сідали за стіл переговорів саме тому, що терор був недостатнім. У ізраїльтян - достатній, тому британці і сіли з ними за стіл. Мало хто знає, але й з Рядянською владою ОУН вела переговори, але безрезультатно.

5. "Опять быстренько провозглашается держава, и тут же ее украинский лидер оказывается за решеткой, а страна остается оккупированной “гаранторами”. Но, как ни странно, это событие недавно отмечалось в Украине и за рубежом, как некое достижение. "

У Проводі ОУН(б) наш канадський ліберал бачить тільки лохів, що повірили німцям, і все. Це зараз, коли опублікована сила документів, всі такі розумні. А в червні 1941 року Вермахт і Абвер обіцяли незалежну Україну після війни, а позиція партійного керівництва НСДАП була взагалі невідомою. "Ви воюйте, риба буде!"

І от Степан Бандера силою свого генію всю цю візантійщину німцям поламав. І фюрер Великонімецького рейху був змушений зіграти за планом Степана Бандери і розкрити свої карти.

Але це ще не все. Визначитися довелося і кожному члену ОУН(б) і ОУН(м), і взагалі кожному українцю. Чи ти по той бік чи по цей бік?

6. "Из того, что я знаю о проводнике ОУН с подачи украинских же националистов, он провел несколько акций террора против Польши, неудачно пытался провозгласить украинскую державу, провел в заключении у немцев 3 года, пытался вести сопротивление советской оккупации Западной Украины и потерпел поражение, был убит в эммиграции агентом КГБ."

Якщо в двох словах, то це зветься "Бандера - невдаха". Незалежності не досяг, президентом не став, на обкладинку журналу "Тайм" не потрапив і взагалі загинув рано і від НКВД.

Скажемо ще більше: Бандеру німці могли розстріляти ще в липні-серпні 1941р., як це сталося з більшістю керівництва ОУН(б).

У гендлярській психології лібералів героям місця немає. Чесноти нічого не варті! Але гендлярі скаженіють від страху, коли мають справу з лицарем, бо в очах лицаря нічого не варті життя гендлярів.