Псалом 108

Боже хвали моєї! Не мовчи. Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди. Словами ненависти звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; за любов мою вони ворогують проти ме­не, я ж молюся; віддають мені злом за добро, і ненавистю – за любов мою. Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх. Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший. Діти його хай будуть сиротами і дружина його – вдовою. Будуть вони блукати та проси­ти хліба і будуть вигнані із домів їх. Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його. Хай не буде йому заступ­ника, і ніхто не приголубить сиріт його; нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його. Нехай згадаю­ть­ся перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений. Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, за те, що не виявив він милости, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її. Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, – і воно одійшло від нього. Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується. Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою! Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя. Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені. Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її. Коліна мої знеси­ліли від посту, і тіло моє сохне без поживи. І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами. Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милости Твоєї. Нехай пізнають, що це – Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив. Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується. А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як оде­жею, нехай вони покриються соромом своїм. А я голосно буду слави­ти Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його, бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.