Про походження українців
Берем "Історію України-Руси" М.Грушевського, по-пам'яті, том 6, здається, і знаходимо перелік українських міст періоду Київської Русі на цілих півсторінки, що мають тюркську назву. Міста тягнуться від Галичини до Чернігівщини включно. Як цей факт пояснює панславістська теорія? А ніяк! Або щось на кшталт: жили деякий час різні половці, чорні клобуки та інші "свої погані", а потім в степ повтікали при монголах. Чому до монголів не повтікали?
Насправді ніхто нікуди не тікав. Не для того "погані" просили у наших князів "городи", щоб із них тікати... Степовики розтанули серед землеробського населення, але лишилася тюркська назва міст, гени в нашій крові і тюркські слова в українській мові (Midan Tahrir у Каїрі і Майдан у Києві). Так манчжури розчинилися серед китайців. Манчжурія (Дунбей) - є, а манчжур - нема.
Землеробське населення мало вищу культуру, писемність і світову релігію. А там, де степовики прийняли іслам, як у Криму, асиміляції не відбулося. Там донором виступила ісламська культура. Але і там - наші люди. Тамга Гераїв нагадує перевернутий Тризуб. А Перекоп - то українська назва, татарською - Ор, від слова орати. Рів у значенні борозна і рів у розумінні фортифікаційної споруди у наших предків було одним словом.
Є підстави вважати, що може тих тюрків було навіть більше, ніж слов'ян. Але кочівники теж були європеоїди. Частина половців змішалася з нами, а інша частина відкочувала в Угорщину і змішалася з мадярами. У 18 ст., пишуть історики, в Угорщині ще говорили в глушині половецькою.
Київщина, Чернігівщина і Поділля входили в Золоту орду. Литовцям (ВКЛ) дісталася у спадок ординська податкова і фінансова система. Москальські археологи на Куликовому полі знайшли чавунний банячок, але не знайшли слідів битви, бо її не було. В Орді вміли плавити чавун, а в тодішній Європі - не вміли.
Коментарі
Дописати коментар