«Волынская резня» и пропаганда - Пётр и Мазепа

«Волынская резня» и пропаганда - Пётр и Мазепа:

Стаття не просто цікава і корисна, вона дуже конструктивна, бо автор пропонує корпус української контрпропаганди стосовно "Волинської різанини". Але маємо ряд зауважень.

1. Причина українсько-польського і українсько-західного протистояння в своїй основі є українські національні інтереси, які суперечать інтересам польським та європейським. І це протиріччя фундаментальне.

2. В ідеологічній площині протистояння, вказане в п.1., виступає як боротьба націоналізму українського з націоналізмом польським, а стосовно Європи, як боротьба українського націоналізму з європейським лібералізмом. Компроміс між ідеологіями неможливий. А те, що назвуть компромісом, є зрада.

3. Парадигма "боротьби з колоніалізмом" годиться для Європи, у якій лібералізм - домінуюча ідеологія. Лібералам практично нічого протиставити критиці колоніалізму. Але Польща - держава мононаціональна, вплив лібералізму в розумінні вкоріненості в широких масах, невеликий. А проти польського націоналізму ідея боротьби з колоніалізмом не пройде. Поляки ніколи не будуть каятися перед українцями за козацьких ватажків, яких четвертували та спалювали в мідних биках. Гонта і Залізняк, а тим більш Бандера, ніколи не стануть польськими героями.

4. Ідея боротьби з колоніалізмом не дуже годиться і для українських націоналістів. Тоді вся українська історія зводиться до її совкового варіанту: боротьба селян з панами. В такій "історії" начисто відсутні еліта і висока культура. Там не може бути ні Хмельницького, ні Мазепи, ні Івана Вишенського, ні Мелетія Смотрицького, ні архітекторів мазепинських церков, ні Києво-Могилянської академії. Деякі наші історики з ідеологами і Єремію Вишневецького вважають українцем. Це розширений, типово польський підхід, де поляком вважається і польський українець, і польський єврей. І з практичної точки зору це дуже конструктивний підхід.

Отож приходимо до висновку, що універсальної концепції контрпропаганди стосовно "Волинської різанини" бути не може, позаяк одні чесноти в одному є перевагами, а в іншому - є недоліками. Ворога треба бити на його полі тією зброєю, яка в даному випадку найефективніша.

В Україні пропагуємо тези такі:

- Польща анексувала Західну Україну всупереч рішенню Ліги Націй про надання українцям автономії;

- землі Волині не є і ніколи не були польськими; всяке поселення колонізаторів є тимчасовим, попри століття "спільної історії", як наприклад знаходження португальців в Анголі і Мозамбіку;

- "Волинська різанина" мала свого польського відповідника на Холмщині, яка таки історично українська земля.

В Європі тези класичні, відповідно до антиколоніального дискурсу; європейці повинні каятися і платити, платити і каятися перед кожним негром, арабом чи азіатом.

Що ж до братів-поляків, то тут найефективніша тактика - замовчування та контрвипади. Всю польську антиукраїнську пропаганду ми повинні ігнорувати і не звертати на неї увагу. Тим більше не треба транслювати в Україні польські пропагандистські меседжі. "Ми з поляками - братні народи, а всі нагадування про "Волинську різанину" - кремлівська пропаганда. Крапка." Ну і при нагоді нагадувати полякам про Холмщину і навіть про Єдвабне. Типу, не доросли ви ще до справжньої демократії.

Ось так бачу цю проблему. А автору дяка, що заторкнув обговорення цієї теми.