ПРО НОВИЙ МОВНИЙ ЗАКОН (законопроект).

У ФБ вже всі завивають про "тотальну українізацію", від гужвівської "Страни" до ліберала Пекаря, який начебто й за Закон, а начебто й ні. Розберися у тих євреїв...

Отже, мій погляд на це питання. Читайте краще проект Закону і тоді у Вас буде неупереджений погляд. А кому читати ліньки - мій "дайджест". Закон про державну мову - шедевр канцелярської думки. Його можна назвати маленьким Мовним кодексом (обсяг - 51 сторінка).

Попередній закон "Про мови в Українській РСР" був прийнятий ще при Щербицькому. Наступним був "ківаліваський закон" від 2012 року, який діє і зараз, позаяк президент Турчинов так і не підписав закону про його відміну.

Всі  попередні комуно-ригівські закони про мови змішували власне закон про державну (українську) мову з гарантіями колишнім колонізаторам щодо російської мови. Закони спеціально приймалися декларативними, бо ніхто їх в частині української мови виконувати не збирався. Якже можна Москві прищемити яйця?

Тепер подано проект Закону, який конкретний і який в разі прийняття доведеться виконувати... Декларативність "закону Щербицького" полягала у повній відсутності механізму зворотнього зв'язку. Тобто, хто хоче, може закон виконувати, але якщо представники "русскаго мира" цього не хочуть, то їм за це нічого не буде. Більше того, "русский мир" може атакувати українців на мовному фронті  і за це теж нічого не буде. Тому в 2017 ступінь русифікації України набагато більший, ніж в 1987 році при комуністах. Візміть хоча б питому вагу російськомовних видань в загальному обсязі друкованих ЗМІ.

Так от, в проекті Закону все це враховано. Створюється регуляторний орган з питань української мови - відповідна Нацкомісія. Нацкомісії підпорядковані два методологічні органи  - Центр української мови та Термінологічний центр. Перший розробляє методологію і стандарти української мови, другий - термінологію. Це щоб пацаки не сміялися, що в українській мові є два терміни: акушер і "баба-пупорізка". Ніхто акушерів у "пупорізів" перейменовувати не буде.

Нацкомісія має свій виконавчий орган - Уповноваженого з питань державної мови з підпорядкуванням йому 27 (Київ, Севастополь та 25 обласних) інспекцій. Інспекції і будуть на місцях відслідковувати виконання мовного законодавства, розглядати скарги та штрафувати порушників (загалом від 100 до 500 н.м.д.г., тобто 1700-8500 грн.). Без виконавчого апарату закон буде таким же декларативним, як і Закон 1987 року.

Мови національних меншин, куди відноситься перш за все російська, позаяк українці-білінгви хоч її і знають краще за самих росіян, мають перш за все свою мову, перенесено в окремий закон, який буде прийнятий потім і який базується на відповідній міжнародній декларації.  Російсько-українська війна - це війна за ідентичність. Нейтронна бомба вбиває людей, але залишає цілими матеріальні об'єкти. "Мовна бомба" залишає цілими і людей, але перепрограмує їх, як того робота, якого грає Шварценеггер в серіалі "Термінатор". Тому мухи окремо, а котлети окремо.

Новий "мовний кодекс" регулює практично всі сторони життя і регламентує застосування державної мови у конкретних сферах. Нічого екзотичного в тому, щоб телебачення "крутили" державною мовою нема. У Європі так скрізь. Крім того, для тієї ж Європи є ряд преференцій у застосуванні в Україні офіційниї мов ЄС. Але всі чиновники від президента до голови сільради повинні мову знати. Знання буде посвідчуватися відповідним сертифікатом, який має градацію, тобто знання держмови можна покращувати. Закон стосується переважно чиновників, але бидлоторгівці (продавці і офіціанти) мусять державну мову знати. Як не знатимуть, то на них можна скаржитися і інспектори будуть їх штрафувати. Для цього в Адмінкодекс внесені відповідні статті. А якщо якесь бидло почне паплюжити мову, то до нього буде застосована стаття з КК щодо образи прапора і герба.

Також українська мова буде унормована згаданим Центром. Порушення мовних норм також  будуть штрафуватися. Звісно, для того, щоб визначити патологію, треба мати норму. Але це зупинить різних пацаків, що спочатку придумують різні "українські слова", а потім з них сміються. Сміятися тепер буде дорого.

Нарешті ніякої тотальної українізації не буде, позаяк особливо чутливі норми відтерміновуються на півроку-рік-два.

Останній пункт - ймовірність прийняття. Очевидно, як завжди у нас ведеться, Закон буде вихолощено. Або його не приймуть зовсім, хоча ініціатива наче від БПП. Справа в тому, що Петя корчить з себе мало не послідовника С.Бандери. Реальних успіхів у Петі нема, ціни ростуть, Донбас і Крим окуповані. Ну хоч Закон патріотичний приймемо! Може й приймуть в урізаному вигляді...

Ворогам української нації щось конкретне закинути по Закону просто неможливо, тому кричать про тотальну українізацію. І про те, що "економікою треба займатися". Але ірраціональне домінує над раціональним: не буде ніякого розвитку економіки, поки у вас стоять пам'ятники Леніну в кожному селі і поки утискається дух нації. Пам'ятники вже поскидали і попродавали на металолом. Справа тепер за мовою. Але "піднімати економіку" будемо вже без Петі.