Маніпулювання чи брехня по Привату... ІМХО

OLEKSA KIT·20 ДЕКАБРЯ 2016 Г.

Скажу відверто, яка на справді причина того, що під прикриттям ночі було відібрано найбільший банк - не знаю, але щодо тієї “дірки” в 148 млрд. грн. виникають певні питання та сумніви.

Є така собі стаття, на яку в т.ч. посилаються всі, хто говорить про дірку в 148 млрд. боргу Привату .

По перше, здивувало те, що брифінг відбувся 19 грудня 2016 року, а Гонтарєва на цьому брифінгу приводила показники квітня 2015 року, а про поточний стан речей сказала тільки, що “не вдалося вирішити проблеми” не вдаючись до деталей... Акцентуючи увагу на” "Более 97% корпоративного портфеля, который составлял 150 млрд гривен на 1 апреля 2015 года, были кредитами, связанными с акционерами компании", - сообщила Гонтарева. “ промовчала про те, скільки ж на теперішній час становить частка повязаних осіб, що, погодьтесь, не є спрведливим, бо за більше ніж рік ситуація могла змінитись.

Але, найголосніше звучить сума СТО СОРОК ВІСІМ МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ та “МИ СПАСЛИ ДВАДЦЯТЬ МІЛЬЙОНІВ ВКЛАДНИКІВ”. Ну то таке... А тепер по суті...

Привату інкримінують, що він надав багато кредитів спорідненим сторонам і тим самим порушив норматив Н9 . Так то воно так, але в 2015 році методологічними змінами регулятора в частині визначення переліку пов'язаних з банком сторін (Постанова НБУ No 315 від 12.05.2015); Національний банк України вніс ряд суттєвих змін у нормативні акти, що визначають поняття "пов'язаних з банком осіб" і порядок розрахунку і контролю цього нормативного показника: - 8 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб". Законом суттєво розширено перелік пов'язаних з банком осіб. ­ Постановою НБУ No 315 від 12.05.2015 затверджено "Положення про визначення пов'язаних з банком осіб", яким встановлені додаткові розширені ознаки, які можуть бути використані для віднесення фізичних або юридичних осіб до поняття пов'язаних з банком осіб.

Враховуючи дані суттєві методологічні зміни, Національний банк прийняв рішення надати ​банкам ТРИРІЧНИЙ термін (!!!!) для приведення показника Н9 до нормативного значення (Постанова Правління НБУ від 12.05.2015 No314 "Про заходи щодо приведення банками обсягів активних операцій з пов'язаними особами відповідно до нормативних вимог "). До речі, цієї постанови я так і не знайшла, посилання на неї є, а от самого тексту нема, що дивно... Проте є постанова, де описано терміни ( ПОСТАНОВА 12.05.2015 № 313) і згадування про ці події.

Але що цікаво, “ ...Постановою № 314 передбачено здійснення перевірки активних операцій з пов’язаними особами у 20 найбільших за активами банках. Така перевірка буде здійснюватися аудиторськими фірмами з "Big Four" згідно з Технічним завданням, затвердженим Постановою № 314. Строки приведення нормативу Н9 до нормативного значення будуть установлені Національним банком України диференційовано залежно від розміру відхилень їх фактичних значень.” Отже, аудиторські фірми з “Великої четвірки” проводять аудити банків, роблять висновки і (!!!!) для кожного банку НБУ окремо встановлюється терміни приведення Н9 до нових нормативів, що, становить банки в нерівні умови...

ВИСНОВОК: НБУ в 2015 році змінило вимоги до визначення пов”язаних осіб. Звісно, що з цим нововведенням від коло пов”язаних осіб могли попасти ті, хто до цього не врахрвувався як пов”язана особа, а тому, звичайно, відразу в банках зросли (зменшились) обсяги кредитів, наданих пов”язним особам і все, що з цього витікає (резерви під ці кредити, виконання нормативів НБУ тощо). НБУ залучає міжнародний аудит. Аудит надає свої висновки. НБУ за законом надає банкам три роки (до 2018 року) для приведення показників у норму.

Далі, у 2016 році НБУ відмовляє Привату в врахуванні Субординованого боргу для розрахунку капіталу 2 рівня, що також впиває на виконання певних нормативів.

Далі, 30 червня 2016 року НБУ приймає нову постанову щодо розрахунку резервів під кредитні операції, але фактично ці резерви повинні розраховуватись тільки станом на 1 січня 2017 року.

У 2016 році НБУ і Приват банк підписали угоду, умовами якої термін повернення кредиту рефінансування було перенесено на серпень 2017 року. Поточні платежі та відсотки за користування цими коштами Приват сплачував.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, особисто я не можу знайти підтвердження того, що єдиним шляхом “спасіння” Приватбанку була його націоналізація. До того ж, та “дірка” яку, начеб то нарахувало НБУ звучить досить жахливо, але якщо банкам змінили умови гри під час гри, то, звичайно, така проблема могла виникнути, але ж і було встановлено термін для її вирішення (до 2018 року), то чому тоді саме на Приваті вирішили не чекати, а в неділю, вночі просто забрати його.

Ну і маніпуляція “Створи проблему - запропонуй рішення” також спрацювала. Інформаційне нагнітання навколо Привату повинно було закріпити в уявленні населення, що іншого виходу нема. Що все погано...

Виходячи з цього, припускаю, що ця сума (148 млрд грн.) на теперішній час цілком вигадана, і банк тупо вкрали, адже тільки крадії крадуть вночі. Ну і наступні дії показово говорять про те, що плану по роботі з Приватом в НБУ нема, все робиться в режимі поточного часу. Рішення націоналізували було спонтанне, під прикриттям ночі, наввипередки. Та й розгойдування негативної інформації про проблеми банку також це підтверджують. Одна справа, коли банк має, як каже НБУ, проблеми з ліквідністю, а вони проявляються насамперед невиконанням платежів клієнтів, і зовсім інша, коли мова ведеться про якусь ефемерну проблему з ліквідністю, яку знає тільки НБУ. ІМХО

1. Короткі пояснення до ряду позицій фінансової звітності ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК"

2. Річний звіт за 2015 рік

3. Звітність за 9 місяців 2016 року

4. Звітнсть

PS. Ну і доповню ще. НБУ проводило аудит найбільших банків із залученням аудиторських компаній “Великої четвірки” (див. вище), до якої входять: Deloitte , PwC ( PricewaterhouseCoopers), EY , KPMG ...

А тепер інформація з сайту Привату: “Вибір аудиторської компанії для здійснення аудиту фінансової звітності банку за МСФЗ проводиться на щорічній основі. Спеціалісти банку проводять всебічний аналіз умов аудиту, що пропонуються компаніями «Великої четвірки». Результати аналізу з пропозиціями менеджменту виносяться на розгляд Наглядової ради банку. Наглядова рада ухвалює рішення, на основі якого з обраною компанією укладається контракт на наступний рік. Міжнародним аудитором банку є аудиторська фірма PricewaterhouseCoopers.

PricewaterhouseCoopers є провідним світовим постачальником професійних послуг, входить у «Велику четвірку» міжнародних аудиторських компаній. ПриватБанк, крім самого аудиту звітності, також користується деякими консультаційними послугами PricewaterhouseCoopers.”

Аудиторські звіти цієї компаній також є на сайті банку, і в них нема нічого такого, по що розповідають нам так “поважні” експерти як Фурса, Цензор і ще багато-багато “знатоків”...

Джерело