Від сінсолло до польової кухні

травня 11, 2014

Від сінсолло до польової кухні

Все почалося з перегляду цього рекламного ролику. Мене зацікавила одна корейська страва - сінсолло. Страва незвичайна, вона з'явилася на королівській кухні. Являє собою різновид іншої королівської страви під назвою чонголь (багатокомпонентне рагу). Сінсолло готується шляхом варки у бульйоні тефтелей, корейських оладок "чонюо", грибів та овочів.

Як пише російська Вікі, блюдо подається в спеціальній посудині, що дає можливість підігрівати його під час їжі. Але як ми бачимо з ролика, посудина вмонтована посеред столу, тобто на столі вона також і готується.

Цікаво, що страва отримала свою назву від посудини. Сінсолло, буквально, - пательня для святого. Тобто ми бачимо модифіковану сковорідку "вог", під якою, як у російському самоварі знаходиться горілка. Звичайно ж, як усе на Сході, поява сінсолло теж має свою легенду. Придворного вченого вигнали з королівського палацу, він пішов у гори, незабаром став святим, а в перервах між молитвами винайшов цю цікаву посуду. Гібрид монаха з Едісоном.

Теоретично, таке могло бути, бо часу у вченого було вдосталь, залишалася мабуть і звичка до комфорту, але слуг поряд вже не було. Однак більш ймовірною буде гіпотеза, що пательню "сінсолло" придумав хтось з королівських кухарів. Саме для того, щоб готову страву не потрібно було "транспортувати" і вона весь час залишалась гарячою. Як видно з ролика, компанія за столом фактично сама готує сінсолло, а офіціанти лише приносять сирі продукти. Цікаво, що в сенсі приготування далеким аналогом сінсолло буде швейцарське фондю, яке готується на спиртівці.

Мені, звісно ж, закортіло перевірити гіпотезу, що прототипом російського самовару є корейське сінсолло. На жаль, встановити це мабуть неможливо. У Китаї були прототипи самовару. Винайшли його китайці чи корейці, те ж не відомо.

На території сучасної Росії археологами знайдено самовар при розкопках золотординського міста Бельджамена (Татарстан). Відомі самовари і в Ірані, звідки ймовірно вони й попали у Поволжя.

Щодо класичного виду самовару, то він з'явився у Тулі. Попередником самовару був чайник для приготування сбитню. Можна сказати інакше - самовар у вигляді чайника.

Однак появився самовар у Росії десь через півстоліття після смерті Петра 1. Тобто в ординські часи самовар у Московії може й був, але потім зник і був "винайдений" знову.

Весь розвиток "самоварної справи" в Росії пов'язаний практично повністю з містом Тула. Конструктивно самовар не змінювався, це резервуар з водою навколо горілки-труби, у яку знизу через піддувало заходить повітря. Єдиний виняток - самовар "Паричко", патент на який був виданий інженеру А.Ю.Паричку, звідси і назва.

Він мав оригінальну пожежостійку конструкцію. Холодне повітря поступало зверху по двом паралельним горілці-трубі каналам. Завдяки цьому він не міг розплавитися по швам навіть за відсутності води.

З'явилися були самовари на гасі або іншому рідкому паливі. Але історія російського самовару завершилася революцією 1917 року. За радянської влади у Тулі лишився лише один завод з виробництва самоварів. З 1956 року він випускав електричні самовари, тобто різновид електрочайника.

Фото деталей самовару "Паричко":

Самовар має і свого близького родича - польову кухню. Цікаво, що в європейських арміях вона з'явилася лише перед Першою світовою війною. До цього марш армії зупинявся і солдати відпочивали, поки кухарі не зготують обід.

В Азії було інакше. Ще Боплан в "Описі України" пише, що рух табору кримських татар нагадував місто на колесах, бо юрти були встановлені на двоколісних гарбах. Посеред юрти, як відомо, знаходиться вогнище з казаном.

Однак у російській армії польова кухня з'явилася лише під час російсько-турецької війни 1877 -78 років. Виготовив їх в кількості 10 штук купець Юліан Паричко. Підозрюю, що це батько інженера А.Ю.Паричка, який вдосконалив тульський самовар.

Але реально польова кухня (конструкції М.Боголюбського) поступила на "озброєння" російської армії лише в 1898 році. В 1904 році вона була вдосконалена полковником Турчаниновим і випускалася майже без змін до самого 1941 року. Під час Першої світової війни польова кухня російської армії мала такий вигляд.