Украинская история России. Александр Пыжиков - YouTube

Украинская история России. Александр Пыжиков - YouTube

Ми, українці, великі, бо підступні, як той "Чужий" з фільму. В реальності ще гірше, бо Чужого видно, а ми, українці, маскуємося під старшого мокшанського брата і раз за разом знищуємо їх Велику Росію.

Історик Пижиков помер більше місяця тому, але ролики його житимуть довго і лякатимуть російську інтелектуальну еліту.

Що в д.і.н. Пижикова справді прадиве і раціональне? Російський розкол дійсно мав українське коріння в тому розумінні, що інтелектуальний бік справи дійсно зробили українці, бо відповідних спеців у Московії на той час просто не було. Дійсно в основу концепції російської історії покладено "Синопсис" українця Іннокентія Гізеля.

Але українці ніколи не були замовником процесу, як це стверджує Пижиков. Українці не були Чужим, що відклав свої яйця в тіло московітського народу-богоносця. Московіти від самого початку хотіли зжерти Україну, розчинивши нас у собі. Але щоб це зробити, їм треба було уніфікувати московське православ'я з українським, фактично перетворити московське православ'я на українське.

Московіти б з радістю зробили б навпаки, але це було зробити неможливо. Українське православ'я зародилося в боротьбі з Контрреформацією, фактично з нуля, точніше з відновлення Київського патріархату гетьманом Конашевичем-Сагайдачним 1621 року. Відновлювати довелося тому, що всі українські православні ієрархи перейшли в унію 1596 року на соборі у Бресті. Новопостала православна церква родилася в боротьбі і поступово стала відвойовувати свої позиції у католиків. Натомість московська церква розвивалася ізольовано, в тепличних умовах державної підтримки, і просто не могла боротися ідеологічно.

Тому українські церковники неминуче повинні були перемогти російських. А от порівняння українців з манчжурами некоректне. Манчжури в 1644 році почали завоювання мінського Китаю. Але манчжури не були вище за китайців в цивілізаційному плані. Вони просто мали краще організовану армію. Українці не завойовували Московії! Але ми виявилися вищими в цивілізаційному плані, бо спиралися на цивілізаційні надбання Європи. 

Московіти випадково виявилися переможцями. Московіти і в Улусі Джучі були периферійною і тому слабкорозвиненою територією. На знаменитому Куликовому полі археологи знайшли латаний чавунний казанок, але виготовили його не в Московському улусі, а десь в Орді, де ще  в ті часи вміли плавити чавун. Емір Тимур знищив Улус Джучі, але не пішов у його північний улус - Московію. Ось із цього історичного курйозу і випливає домінування росіян у Північній Азії, а в часи СРСР - і в світі.

Незважаючи на те, що ідеї покійного Пижикова антиукраїнські і кон'юнктурні (народжені на злобу дня в російсько-українській війні), вони все ж привертають увагу російського обивателя до пошуку істини, хай і в формі пижиківської фальсифікації. Загалом тут можна угледіти і певний прогрес російської історичної думки: вони більше не вважають нас, українців, своїми браттями. Ми для них тепер "чужі" (в голлівудському значенні цього терміну) і це добре!