Війна і Порошенко

Начебто завтра, у п'ятницю, о 14-00 за київським часом буде оголошено перемир'я на Донбасі. Може й буде, а може й не буде, а може й буде, але не в п'ятницю, але перемир'я скоріше за все оголосять.

Перемир'я потрібне і нам, щоб зализати рани, перегрупувати сили і приготуватися до майбутнього російського наступу. Воно потрібне і Путіну, для якого події стали розвиватися не по його сценарію. Україна не стала на коліна і воює. За старий газ "хохли" не платять і новий газ не закачують.  В Стокгольмськім суді лежать справи, які Росія неодмінно програє, як вже програла всі подібні. Санкції Заходу даються взнаки, як би не хорохорилися в Росії з цього приводу. Захід не перемогти - це Путін знає, тому не може піти на пряму агресію, тому й видає російські війська за міфічних "ополченців".

Щодо позиції Порошенка. Йому потрібен мир, щоб за його партію проголосував електорат, головним чином східний. Після парламентських виборів мир стає менш потрібен. 

Основна креатура Заходу в Україні не президент Порошенко, а прем'єр Яценюк. Мир на умовах Путіна (Крим за дужки, Україна поза НАТО і ЄС, Росія поставляє дешевий газ, Україна виплачує контрибуцію Донбасу у вигляді відновлення інфраструктури) неможливий ні для нового парламенту, ні для Заходу, що хоче добити Путіна. Тому після перемир'я (недовгого) війна відновиться. Порошенко частково підігрує собі (електорат), частково Заходу (Україна за мир, але з Путіном мир неможливий). Для західної суспільної думки потрібен Петя-миротворець, якого віроломні москалі постійно зраджують.

Але постачання західної зброї - лакмусовий папірець. Захід уже зробив свій вибір. Він уже в стані реального конфлікту з Росією і "не можна запхати назад зубну пасту в тюбик", як кажуть американці.

Якщо поставки зброї від США будуть в потрібному обсязі, то ми зможемо перебити сепаратистів, скільки б війська і техніки не посилав на Донбас Путін:

1. Можливості Росії в плані постачання живої сили не безмежні. Смертей російських солдатів не скриєш, навіть коли ховати їх будуть по донбаським кладовищам.

2. Українські війська переважно добре мотивовані, позаяк воюють за Україну і на своїй землі.

3. Путінська агресія конвенціональна в тому розумінні, що видається для Заходу як допомога українським сепаратистам. Порушення конвенціональності веде до прямого конфлікту з Заходом, на що Путін ніколи не піде, оскільки слаба Росія не може, навіть теоретично, перемогти Захід.

Тому війна з Росією буде продовжуватися аж до повної капітуляції сепаратистів. Визволення Криму скоріш за все відбудеться після повалення влади Путіна в Росії і відносно мирно, шляхом введення українських військ на півострів.

Порошенко розуміє реалії процесу, але як кожний барига, хоче щось з цього "поімєть", тобто на практиці мобілізувати на свою користь наляканий війною електорат. Але загалом така стратегія буде малоефективною на фоні "яструбів" Яценюка, Тимошенко чи Ляшка Окремий чинник - Коломойський. Потенційний Петін електорат впіймають люди Бєні Коломойського і його союзники. Сам Бєня в депутати не піде, але його люди будуть і в Яценюка, і в Тимошенко, і в самого Петі. І таке буде.

І останнє: ми обов'язково переможемо.