Від кухні до філософії історії та ідеології. Спроба колумністики.

1/3 пепсі-коли, 1/3 кока-коли, 1/3 горілки. Це і буде коктейль Сима-кола. Придумала його дівчина Сима.

Насправді все це мені приверзлося сьогодні під ранок. Реальна Сима - колишня співробітниця, якої я не бачив вже близько 8 років. Вчора пив ром, а не горілку. 

Все гра підсвідомості: коричневуватий ром у склянці перетворився на суміш пепсі- та кока-коли.

Чи буду я колись пити сима-колу? Навряд чи. Але філософськи в цьому щось є. Об'єднати двох ворогів (пепсі- та кока-колу) з чимось нейтральним по відношенню до них. Велике теоретичне надбання Мао Цзедуна: одне перемагає інше за допомогою третього. З переможного вчення Мао можна  вивести наслідок: два вороги співіснують з допомогою нейтрала.

Під час служби в армії моя голодна фантазія малювала мені інший кулінарний винахід. Це був гігантський бутерброд з горизонтально розрізаної "студентської булочки" - було таке в СРСР, розміром трохи більше біг-мака, але менше за біг-тейсті. Мій бутерброд був наповнений шарами сиру, ковбаси та шинки. 

Перемазати їх якимсь соусом моя фантазія не здогадалась, бо ні макдональдса, ні кетчупу, ні татарського соусу тоді не було. Формально, кетчуп в СРСР під назвою "Соус краснодарський" існував. Але не існувало культури його споживання. Можливо десь в ресторанах і татарський соус використовувався. Насправді, це польський соус і до татар відношення не має жодного. І навіть перемазати складники бутерброда майонезом, те ж не могло прийти в голову, бо майонез був завжди в дефіциті і використовувався виключно на приготування салату "олів'є".

Після завершення служби мій "біг-мак" так і залишився фантазією. Ніколи я його не намагався зробити. Хоча зараз існує багато точок фастфуду, де можуть зреалізувати у сендвічі будь-яку вашу фантазію.

Голодна підсвідомість не в змозі творити. З підсвідомості, як і з пам'яті комп'ютера, можна взяти лише те, що туди поклав, можливо лише в зміненому вигляді. Так, якийсь авіаконструктор, чи то Антонов, чи Туполєв, увісні побачив хвостове оперення майбутнього літака.

Єврей Альшуллєр, більш відомий, як Альтов, придумав ТРИЗ - теорию решения изобретательских задач. ТРІЗ добре пояснював появу вже відомих відкриттів, але за його допомогою не можна було поставити винахідництво на конвейєр. Ба більше, здається з допомогою цієї теорії не було зроблено жодного винаходу, якщо вже рахувати без натяжок з боку адептів ТРІЗу.

Мендєлєєв відкрив свою знамениту таблицю і це дало можливість прогнозувати появу нових хімічних елементів, але всі ці прогнозування - в межах таблиці. Вийти за межі таблиці - значить зробити винахід. Але не вийшли, як автор цих рядків не здогадався використати "Соус краснодарський" у бутерброді.

Ще гірше з соціальними винаходами. Є у нас і Верховна рада і місцеві ради. Але Сейм і сеймики були в нас ще від Кревської унії (1569р.). І люди тоді не були дурніші, ніж зараз, хоча не було Інтернету і комп'ютерів, і хоча відсоток розумних (письменних), був значно нижчим. Та й зараз існує т.з. "функціональна неграмотність", коли людина "вгадала всі букви, але не змогла прочитати слово". Мелетій Смотрицький заткнув би за пояс теперішніх викладачів Могилянки.

В радянській середній школі не вивчали робіт ні Платона, ні Арістотеля. Школяреві досить було знати, що були такі філософи. Не вивчали їх, як першоджерела,  і у вузах, за дуже незначним винятком. На відміну від Середньовіччя. Та й зараз не вивчають. Не треба Арістотель майбутнім маркетологам і мерчендайджерам. Вперше довелося потримати Арістотеля в руках на першому курсі інституту в книжковому магазині. Прочитавши кілька сторінок був вражений глибиною думки, наче й не пройшло 2,5 тисячі років. Про "комп'ютер" з Антикітери тоді ще ніхто не знав.

Наші вчені, і до Маркса, і після, так і не можуть надати зрозумілого пояснення того факту, що в часи еллінізму і трохи за римлян, людська думка досягла таких висот, яких не сягала потім аж до 17 століття. Чому наступили темні віки? Чому поява феодалізму означала такий відкат у цивілізації? Адже пізній і навіть "середній" феодалізм такими не були? Цивілізованість якось вигорала.

Зрозуміло, що варварські королівства, особливо на територіях, що не входили в Римську імперію, і повинні були бути варварськими. Але ж відбувалася варваризація і культурних областей, тієї ж Візантії. Капіталізм визрівав ще за феодалізму в Північній Італії, але в решті Європи його не було. Відбувався розквіт халіфату, але потім застій наступив і там. Цікаво б було пофантазувати про розвиток ісламського світу поряд з Європою, але Реконкіста не лишила такої можливості. А відносини Європи з Туреччиною - це перманентна війна, як зрештою із аль-Андалусом.

Як би розвивалася цивілізація Улусу Джучі після Джанібек-хана, якби не громадянська війна і не поява еміра Тімура? Тюрки знищили самі себе у двох джучидо-чагатайських війнах. Емір Тімур підійшов до рішення проблеми Улусу Джучі фундаментально, визначивши хід подій у цій частині Євразії на століття, коли не назавжди. Він просто знищив центри цивілізації Улусу Джучі. Лишилися лише спогади ібн-Батутти і все.

Хочеться вірити, що в недалекому майбутньому, після розпаду Московії  українці з казахами відновлять Улуг Улус - Велику державу. І знову історія Великого степу продовжиться. Адже українці більше половці, аніж слов'яни, і більше азіати, аніж європейці. Сучасну українську націю створили козаки і частково чумаки. Цих страт ніколи не було в європейській історії. Національна війна Богдана Хмельницького - війна козаків, породжених в Улусі Джучі, з правильним європейським феодалізмом.

Деякі історики бачать у січовому зимівнику появу фермерського господарства і капіталізму, відтак народно-визвольна війна бачиться їм буржуазною революцією. Однак Хмельниччина це приклад успішного повстання козаків проти феодальної влади. А до цього були невдалі козацькі повстання Павлюка і Остряниці. Більше того, гайдамаччина була вже й після Хмельниччини, а ніякого тобі фермерського господарства на Правобережній Україні в середині 18 ст. не було і бути не могло. Та й за Хмельниччини за новими дослідженнями землеробство на Січі не отримало якогось великого розвитку. І лише за останнього кошового отамана Калнишевського можна говорити про появу фермерського господарства. А от про експорт зерна через азовські і чорноморські порти в часи Улусу Джучі є чимало повідомлень.

        Знову провал в розвитку цивілізації на кілька століть. Сподіваємося, що більше провалів у нашій історії не буде. Пишу це в часи, коли частина Донецької і Луганської областей окупована промосковськими сепаратистами. На Східно-європейській рівнині буде домінувати або Москва, або Київ, як писав Юрій Липа. Сподіватимемося, що Київ. Москву, як політичну потугу,  ми знищимо. Чагатайський улус (Узбекистан) вже ніколи не буде тим, ким він був у часи еміра Тімура. Українці з кримськими татарами, казахами і вимираючими кара-калпаками - єдині продовжувачі і правонаступники (не в юридичнім сенсі) Улуг Улусу.

Білоруси - найбільш братній нам народ. Ми говоримо подібними мовами і розуміємо один одного без перекладача. В нас понад тисячоліття спільної історії. Але білоруси - слав'янізовані балти, тоді як ми - слов'янізовані половці та інші тюрки. З кримськими татарами, казахами і каракалпаками ми можемо збудувати наднаціональний міф, з білорусами - складніше. Бо приплітається третій - москаль, з теорією Київської Русі - колиски трьох братніх народів. А москаль нам не брат і білорусам - теж.

Поділ України на Східну і Західну з'явився зовсім не 1939 року. До походу Бату-хана на Русь Данило Галицький об'єднав всю теперішню Західну і Правобережну Україну. Галицько-Волинське князівство було союзником Улуг Улусу, але князь Данило і його потомки ніколи не були улусниками (васалами) Золотої орди, не їздили в Сарай аль Джедід за ярликами і не платили данину. Галицько-Волинське князівство було суверенною державою на відміну від Московії, як це не прикро для російських істориків.

І в Західній Україні є безліч назв населених пунктів тюркського походження, що однозначно говорить про змішане населення і слов'яно-тюркський етногенез в домонгольську епоху. Ще більше тюркський вплив був на території Ак-орди (Східна Україна і Північний Кавказ аж по Волгу). Саме тут з'явилися козаки і чумаки.

Чумацтво, як логістична повинність, і чумаки, як категорія державних службовців, що згодом перетвориться і на соціальний прошарок, вперше з'явилися в Північнім Китаї для постачанням всім необхідним столиці Монгольської імперії - Каракорума. З тих країв веде своє походження і українська чотириколісна гарба. Європа знає від Середньовіччя чотириколісного воза і двоколісний візок, відомий ще з римських часів, і який можна ідентифікувати ще й  як двоколісну гарбу. В ісламськім світі, Індії та Китаї також відомий двоколісний візок (гарба). Чотириколісна гарба є тільки в українців та запозичена сусідніми народами (румуни, поляки). В росіян ніякої гарби нема взагалі. Саме слово тюркського походження. Чумацький віз (мажа) - гарба, пристосована для перевезення сипучих матеріалів (солі). Являє собою гарбу, до бортів (полудрабків) якої з внутрішнього боку прибиті дошки, що перетворило гарбу на подобу автопричепа.

Козацтво як соціальна верства власне і створило орду, в розумінні військово-політичної організації, а не держави. Європейці за Середньовіччя вважали, що слово орда походить від латинського ordo - порядок, звідси й німецьке ordnung. Для позначення держави вживалося слово улус. Офіційна назва Улусу Джучі - Улуг Улус - велика держава. Орду в зазначеному значенні створив сам Чінгісхан, рекрутуючи своїх воїнів незалежно від їх родоплемінного походження. Козак (вільна людина - в перекладі), вільний від сім'ї, роду і племені.

Козацтво, як і чумацтво, не могли виникнути історично. Вони могли бути створені лише за ханським велінням. Ось чому ніде за межами Ак-орди ми козаків не бачимо. Теорію про походження козаків від селян розкритикували ще в 19 ст. російські історики. Пройти кілька сотень кілометрів степом збіглий селянин міг хіба що на аркані. В нього немає зброї, панциру, бойового коня, він навряд чи вміє влучно стріляти з лука. Нарешті селяни просто не вміли їздити верхи і не мали сідел. Маловідомий факт: кавалерія Російської імперії в 18-19ст., крім козаків, татар і калмиків, комплектувалася (рядовий склад) виключно з українців, бо російські селяни не вміли їздити верхи.

Основним заняттям чумаків була не торгівля, як така, а доставка вантажів, для чого в часи Російської імперії чумаки підряджалися перевозити казенні вантажі з України аж до Петербургу. І так було аж до появи залізниць.

Чінгісхан створив орду навколо Яси - зводу норм і правил поведінки для армії, держави і суспільства. Яса обов'язкова для виконання всіма, з Великим ханом включно. Поки так було, аскери імперії не знали поразок. Була навіть посада аналогічна сучасному Генпрокурору - хранитель Яси. Але риба гниє з голови. "Самі себе звоювали!" Це Кобзар сказав і про Монгольську імперію. 

Великий хан Хубілай порушив Ясу і узурпував владу. Це й стало початком кінця. Вірні Ясі хани й нойони почали з Хубілаєм війну, яка продовжувалася і при його наступниках. Китайці зсередини, а монголи з Півночі, почали розхитувати імперію Юань (китайська назва держави Хубілая). Врешті-решт монголів було вигнано з Китаю. Нова китайська імперія Мін оголосила блокаду Монголії, а разом з нею і всім, хто знаходився на Великім шовковім шляху. В тому числі і Улусу Джучі. Занепала економіка, як наслідок - держава. Біди довершила Велика чума. Далі - громадянська війна і знищення еміром Тімуром золотординських міст. Квітучий Половецький степ (Дешт-і-Кипчак) перетворився на Дике поле.

Отже, без Чінгісхана не було б орди, без орди - козаків, без козаків - Гетьманщини, без ідеї Гетьманщини (власної держави) - не було б української національної ідеї, українців, як нації та незалежної України, як держави. Не монголам, а нам Чінгісхан - батько, бо монголи були і до Чінгісхана, а нас, українців, без Чінгісхана б не виникло.