СОРОС, ФІАЛА, ЗЕЛЕНСЬКИЙ, ВАКАРЧУК

ПОСТ для РОЗУМНИХ ! (багато тексту)
СОРОС, ФІАЛА, ЗЕЛЕНСЬКИЙ, ВАКАРЧУК
Одне з цих прізвищ, на відміну від трьох інших, більшості українців незнайоме. Томаш Фіала – вдалий інвестиційний банкір, власник "Dragon Capital", фінансист і не тільки. На сьогодні, за оцінкою обізнаних, він став повноцінним політичним гравцем на мапі України і може вже дати фору Ахметову та Коломойському. Після "Революції Гідності" Томаш Фіала став одним з найвпливовіших олігархів з інтересами в різних галузях. Фіала є президентом "Європейської бізнес-асоціації", членом правління "Transparency International Ukraine", власник "Центру економічної стратегії", "VoxUkraine", "VoxCheck". Йому належить медіа-холдинг "Новое время", куди входить однойменний журнал, сайт і радіо - колишнє радіо "Ера". За інформацією інсайдерів Томаш вже контролює коаліцію громадських організацій та експертів "Реанімаційний пакет реформ".
Щоб було зрозуміло фінансову спроможність пана Фіали, варто згадати лишень здобутки останні двох років, коли фонд прямих інвестицій "Dragon Capital New Ukrainе Fund", створений спільно компаніями Томаша Фіали і Джорджа Сороса, став найбільш активним покупцем комерційної нерухомості в Україні, і придбав 350 000 кв.м площ, витративши на це приблизно 200 млн. доларів США. "Dragon Capital" – це найбільша інвестиційна компанія України, відтак думаю, що немає сенсу пояснювати обсяги комісій та виногород від роботи на ринку цінних паперів. Фінансових можливостей у Фіали і Сороса достатньо, але головний їх капітал – це політичний вплив в Україні. "Dragon Capital" і безпосередньо пан Фіала вибудували свою мережу з політиків, громадських активістів і високопоставлених чиновників, яка впливає на процеси в країні.

Доприкладу, серед їх бойових офіцерів є Андрій Пивоварський – екс-міністр інфраструктури, Максим Нефьодов – перший заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі, а зараз ще й новий голова Державної митної служби, Юлія Клименко – екс-заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі, Дмитро Тарабакін – член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Наталія Бест – радник в Мінекономрозвитку, Андрій Бойцун – радник Голови правління "Нафтогазу України", член Наглядової ради, Юлія Ковалів – керівник Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України, екс-заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, екс-член НКРЕКП і екс-голова Наглядової ради "Нафтогазу", Євген Хорощак – екс-в.о. голови "Укрзалізніцяпостач", Руслан Рябошапка – екс-заступник Міністра юстиції, заступник керівника Офісу Президента. Причетними до команди Фіали-Сороса, за твердженням поінформованих джерел, вже є і Айварас Абрамавічус – екс-міністр економічного розвитку та торгівлі України, Олександр Данилюк – екс-міністр фінансів України, Оксана Маркарова – Міністр фінансів України, Сергій Верланов – екс-заступник Міністра фінасів, голова Державної податкової служби та Олексій Гончарук – голова незалежного експертно-аналітичного центру "Офіс ефективного регулювання", а тепер вже заступник керівника Офісу Президента України Володимир Зеленський .
Фіала, як на мене, дуже вміло конвертував контроль над фінансовими потоками спочатку в локальні політичні впливи, а зараз вже і в глобальний проект завоювання плацдарму на самій верхівці влади. Джерела стверджують, що Фіала, знаходячись під захистом Сороса, вирішив мати повноцінну владу на чолі з контрольованим Президентом у такій собі "банановій республіці" на ім’я Україна. На першому етапі, етапі – "Президент", кагорта громадських активістів причетних до Фіали і Сороса зайнялась критикою Порошенка, все вийшло добре. Підсилював меседжі улюбленець Фіали Сергій Лещенко. Тільки в минулому році, за твердженням поінформованих джерел, Фіала офіційно витратив більше 20 мільйонів гривень на діяльність "Центру економічної стратегії", "VoxUkraine", "VoxCheck", "Transparency International", проекту "Нові Лідери" та "Центру протидії корупції" Шабуніна. З проектом "Нові лідери", не вийшло. І хоча дружина Томаша Наталя, спочатку навіть стала главою штабу Вакарчука і очолила ГО "Люди майбутнього", проект призупинили. Відкрита участь на президентських виборах Фіалі в особі Святослава Вакарчука не віщувала нічого доброго. Шансів у Святослава реально було мало, та і наразитись на гнів Петра не хотілось, обшуки в "Dragon Capital" думаю в пам’яті відклались надовго. І хоча у "Dragon Capital" баластом на шиї висіла історія з партнером Путіна Ротенбергом, "Ocean Plaza" і відмивання грошей на Українській біржі для партнерів-політиків і активістів, це не завадило зіграти відмінну комбінацію. Великий комбінатор розділив своїх штатних і позаштатних пішаків та офіцерів на два табори. Сергій Фурса відігравав роль шумової гранати, торбив Коломойського і Зеленського і тим самим відволікав увагу і дезорієнтував Петро Порошенко , якого в той самий час Шабунін та Лещенко торпедували без перестанку, відкривши проти нього головний фронт. Гадаю, що задля того, щоб додатково убезпечити себе від гніву Порошенка, сам Томаш теж змушений був грати роль борця з головним ворогом Петра Олексійовича, з Юлія Тимошенко . Томаш навіть написав шпальту в "Економічній правді" про жахливі перспективи для бізнесу від президентства Тимошенко. Комбінація, як на мене, була геніальна. Все вказує на те, що Фіала поставив на Зеленського і не помилився. Причетні і лояльні до "Dragon Capital" особи влізли в довіру до Зеленського і, у такий спосіб, Томаш Фіала фактично обіграв самого Коломойського, якого "залишив з носом". Треба визнати, що Коломойський, який вклав у рази більше ресурсів в проект Зеленського на виході не отримав і десятої частини з того, що отримав Фіала – велика кількість лояльних кандидатів у списку, заступники голови Адміністрації Президента(Офіс Президента), голова Державної митної служби, голова Державної подтакової служби, Міністерство фінансів, наглядова рада Укроборонпрому, секретар РНБОУ... Щодо Андрія Богдана, який на сьогодні формує бачення і порядок денний Президента, то я переконаний, що ключик до його серця теж вже знайдено. Тим більше, що Богдан, який говорив, що 80% політикуму були його клієнтами, вважаю тільки і шукав шанс, щоб здихатися токсичного Коломойського і почати з чистого аркушу ділові відносини з кришталевим Фіалою. Напевно Фіала, як "акула фінансового ринку", добре знає стратегію і тактику риби-лоцмана, яка є постійним супутником справжньої акули. Риби-лоцмани, витрачаючи мінімум сил і енергії, фактично живляться за рахунок акули і керують нею. Свита робить короля. Той хто формує думку і оцінки Президента, той ним керує.
Але Томаш Фіала прекрасно розуміє, що важелі Президента обмежені, а для реалізації загальнодержавних інвестиційний проектів треба контрольована законодавча влада, саме так вважаю і з’явився етап номер два – "Рада". Багатовекторність команди Зеленського несе потенційну загрозу планам Фіали, отже необхідно знівелювати їх коаліцією. От тут в гру і вступив Вакарчук зі своїм "Голосом" та "Людьми майбутнього". Знову бачу чіткий поділ команди Фіали навпіл і її імплементацію в два політпроекти – "Слуги народу" і "Голос". 
Як наслідок цієї хитрої оборудки Фіали і Сороса в новому складі Верховної Ради ми отримаємо правлячу коаліцію з двох політсил, які фактично будуть керовані з одного центру. Ми відчайдушно "ганяли" своїх вітчизняних олігархів, а от тепер ганяти олігархи будуть нас, тільки олігархи в Україні будуть іноземного походження.
Резюме:
Нерозподілених ресурсів в Україні ще чимало і звісно вони цікавлять Сороса, Фіалу і т.п. Чого тільки вартує Укрзалізниця, Енергоатом... Ключовою звісно залишається земля, про яку в унісон заявляють "Слуга народу" і "Голос". Ми на порозі великого дерибану. І цей дерибан значно небезпечніший ніж попередні дерибани нашими вітчизняними олігархами, яких за бажання завжди можна було поставити у лінійку, як це робив Янукович і Петро. Своїх можна розрахувати на один, два, три, а можна і поділити. А от Сороса, Фіалу чи іншого впливового світового гравця ми в позу не поставимо і не зможемо вимагати від них зниження тарифів чи соціальних програм та внесків. Вони нас в кращому випадку пошлють, а в гіршому ще і підсрачників надають.

Коментарі

Популярні публікації