Система відбору абітурієнтів в університетах "Ліги Плюща"
КРИТИК AT LARGE
Соціальна логіка Ivy прийому ліги.
1.
Я подав у коледжі якось ввечері, після вечері, в падінні мого старшого року в середній школі. Абітурієнтів в провінції Онтаріо, в ті дні, були дані одному аркуші паперу, який перерахував всі університети в провінції.Це була моя робота, щоб ранжувати їх у порядку переваги. Тоді я повинен був відправити поштою аркуш паперу з центральної коледжу приймальної комісії. Весь процес, ймовірно, знадобилося десять хвилин. Моя школа відправлений у моїх класах окремо. Я смутно пам'ятаю, заповнивши додаткову дві сторінки формі перерахуванням моїх інтересів і діяльності. Там не було СБ оцінки про що турбуватися, тому що в Канаді ми не повинні приймати САЦ Я не знаю чи хто-небудь написав мені рекомендацію. Я, звичайно, ніколи не просив нікого. Навіщо? Це не було, як ніби я зверненні в приватний клуб.
Я поклав в Університеті Торонто перший в моєму списку, Університет Західного Онтаріо другого і третього Університету Королеви. Я працював з безліччю брошур, що я відіслав для. Внесок моїх батьків складався з мого батька погодитися відвезти мене в один прекрасний день в університеті Торонто, кампус, де ми відвідали житлової коледжі я була найбільш зацікавлені я ходив. Мій батько просунув голову в приймальній комісії, розмовляв з директором прийому, і, я думаю, або сказав кілька коротких слів про таланти свого сина чи (знаючи мого батька) відзначили принадність дельфініуми в коледжі квітка ліжка. Тоді у нас було морозиво. Я отримав дюйма
Чи можу я краще або більш успішної людини за те, що були прийняті в Університеті Торонто, на відміну від мого другого або третього вибору? Це здається мені цікавим питанням. В Онтаріо, не було суворої ієрархії коледжів. Існували кілька хороших і трохи кращі, і ряд програм, таких як комп'ютерні науки в університеті Ватерлоо, які були світового класу. Але так як всі коледжі були частиною тієї ж системи державного та навчання скрізь було однаковим (близько тисячі доларів на рік, у ті дні), а B середньому в середній школі в значній мірі гарантують вам місце в коледжі, не було сенсі, що нічого великого було поставлено на карту у виборі яких ми відвідали коледж. Це питання було чи ми навчалися в коледжі, і, головне, наскільки серйозно ми взяли досвід, коли ми добралися там. Я думав, що всі відчували, що це шлях. Ви можете собі уявити моє замішання, потім, коли я вперше зустрівся з людиною, який виїхав у Гарвард.
Був, у першу чергу, це дивне початкове небажання говорити про питання коледжу на всіх-погляд вниз, човгання ніг, пробурмотів згадки Кембриджі. "Чи знаєте ви поступити до Гарварду?" Я хотів би запитати. Я тільки що переїхав в Сполучені Штати. Я не знаю правил. Незручно кивок буде слідувати. Не визначайте мене по школі, вони, здавалося, говорили, що мало на увазі, що їх школа насправді може їх визначити. І, звичайно, це зробив. Там, де був один випускник Гарварду, інший переховувався не відстає, готові обміняти розповіді про кінець ночі в Hasty Pudding, або перерахунок голосів в тонкощах коледжу есе, або чудо вголос про місцезнаходження принца Так-і-так , який жив на одному поверсі і чиї сім'ї мали місце на півдні Франції, що ви не повірите. У романах вони писали, ранніх і чутливих герой завжди вступив до Гарварду, якщо він був стурбований, він випав з Гарварду, врешті-решт, він повернувся до Гарварду, щоб завершити свою дипломну роботу. Одного разу я був присутній на весіллі квасцов Гарварду в його п'ятдесятих, в якій найкращий чоловік говорив про своїх днів коледжу з нареченим, як ніби й не зміг би зробити щось більше значення в наступні тридцять років. Зрештою, я майже впевнений, що йому зняти сорочку і з гордістю показувати великі малинові "H" татуювання на грудях.Що це за "Гарвард", про яких ви, американці, говорите так шанобливо?
Як соціолог Джером Karabel пише в "обраних" (Houghton Mifflin, $ 28), його чудову історію процесу прийому в Гарварді, Єлі, Прінстоні і, що мерітократіческіе дух незабаром призвели до кризи. Зарахування євреї почали різко зростати. До 1922 року вони становили більше п'ятої частини першокурсників Гарварду. Адміністрація та випускники були зі зброєю в руках. Євреї вважалися хворобливими і хапання, клас-стяжання і острівної.Вони витіснили синів багатих випускників Wasp, яке не обіцяє нічого хорошого для збору коштів. А. Лоуренс Лоуелл, президент Гарвардського університету в двадцяті роки, категорично заявив, що занадто багато євреїв руйнують школи: "Влітку готель, який зруйнував визнавши євреїв зустрічає свою долю ... тому що вони їзди язичників, а потім, після Язичники не залишили, вони залишають також ".
Найскладніша частина, однак, було придумати спосіб тримати євреїв з, так як група вони були академічно перевершує всі інші. Перша думка-Лоуелл граничної квоти євреїв до п'ятнадцяти відсотків студентів-була різкій критиці. Лоуелл намагалися обмежити число стипендій, виплачуваних єврейських студентів, і зробив зусилля, щоб залучити студентів з державних шкіл на Заході, де було менше євреїв. Жодна стратегія працювала. Нарешті, Лоуелл і його колеги з Єльського і Прінстонського зрозумів, що якщо визначення заслуг на основі академічного майстерності вела до неправильний вид студента, рішення було змінити визначення заслуг.Karabel стверджує, що саме в цей момент, що історія і природа Ліги Плюща зробив значний поворот.
Приймальна комісія в Гарварді стало набагато більше зацікавлені в подробиці особистого життя заявника.Лоуелл сказав своїй приймальні комісії, щоб отримати інформацію про «характер» кандидатів від "особи, які знають заявника добре» і т. рекомендаційного листа стало обов'язковим. Гарвард став просити заявників надати фотографію. Кандидати повинні були написати есе особистого, демонструючи свої здібності до лідерства, і перерахувати їх позакласних заходів."Починаючи з осені 1922 року," Karabel пише: «заявники повинні були відповісти на запитання" раси і кольору шкіри "," Релігійні уподобання, "дівоче прізвище матері", "Батьківщина Отця, і" Які зміни, якщо будь, було зроблено з моменту народження на своє ім'я, або що вашого батька? (Поясніть повністю). "
У Прінстоні, емісари були відправлені в основних школах-інтернатах, з інструкцією, щоб оцінити потенційних кандидатів по шкалі від 1 до 4, де 1 "дуже бажані і, мабуть, винятковий матеріал з усіх точок зору" і 4 був «небажаним з точки зору характер, і, отже, повинні бути виключені не має значення, що результати вступних іспитів може бути ". Особистого інтерв'ю стало одним з ключових компонентів, що надходять у порядку, Karabel пише, "щоб" небажаних "були визначені і для оцінки важливі, але тонкі показників фону та селекції, таких як мова, одяг, манери і зовнішність." До 1933 року в кінці терміну Лоуелла, відсоток євреїв в Гарварді вниз на п'ятнадцять відсотків.
Якщо ця нова система прийому здається знайомим, це тому, що це, по суті тій же системі, що Ліга плюща використовується донині. За Karabel, Гарвард, Єль, Прінстон і не відмовився від висоти символу раз єврейський криза минула. Вони інституціоналізації цього.
Починаючи з 1953 року, Артур Хоу-молодший, протягом десяти років в якості голови приймальної комісії в Єльському університеті, і Karabel описує те, що відбулося під його керівництвом:
Приймальної комісії розглядати докази "мужність" з особливим ентузіазмом. Один хлопчик отримав допуск, незважаючи на академічні передбачення з 70, тому що "там мабуть щось мужнє і відмітні про нього, який виграв обидва своїх випускників та співробітників інтерв'юерів». Ще один кандидат, зізнався, незважаючи на його шкільні бути "посереднім в порівнянні з багатьма іншими," було прийнято більше заявнику набагато краще запису і чим вище бал, іспит, тому що, як Хоу висловився, "ми просто думали, що він був більше хлопець". Таким чином, була зайнята Yale з появою своїм студентам, що форма використовується випускників інтерв'юерів насправді було фізичне перелік характеристик по 1965 рік. Кожен рік, Єльський ретельно виміряв висоту введення першокурсників, з гордістю відзначивши, частка класу в шість футів і більше.
У Гарварді, ключова фігура в той же період був Уілбур Бендера, який, як декан по прийому, віддавали перевагу "Хлопчик з деяким спортивним інтересам і здібностям, хлопчик з фізичною силою і координації і благодаті".Бендери, Karabel говорить нам, вважали, що якщо Гарвард і раніше страждають на футбольному полі, це буде сприяти репутацію школи як місця "немає коледжі дух, кілька хороших хлопців, і не енергійні, здорові соціального життя", не кажучи вже про "непомірність" братки "," декадентський естетів »і« дорогоцінні проникливих людей. "Бендер зосереджені на поліпшенні методів Гарвардського університету для оцінки« нематеріальні активи »і, зокрема, його" здатність виявляти гомосексуальні нахили і серйозні психіатричні проблеми ».
До дев'ятнадцяти шістдесятих, визнання системи Гарварду перетворився на серію складних алгоритмів.Школа розпочала з грудок всіх кандидатів в одну з двадцяти двох реєстрах, відповідно до їх географічним походженням. (Був один реєстр для Ексетера і Andover, ще для восьми Rocky Mountain держав.) Інформації з інтерв'ю, посилання та студентських рефератів потім був використаний для оцінки кожного заявника за шкалою від 1 до 6, а також чотири аспекти: особистий, академічні , позашкільних та спортивних. Конкуренція, критично, була в межах кожного досьє, а не між реєстри, тому не було ніякої можливості, наприклад, для випускників Bronx науки і Stuyvesant, щоб приглушити випускників Andover і Ексетера. Більш важливо, академічної успішності був лише одним з чотирьох вимірах, подальше розбавлення вартість чистих інтелектуальних досягнень. Спортивні здібності, а не підпадають під "extracurriculars", отримав категорію всіх до себе, яка пояснює, чому навіть зараз, набраних спортсменами мають швидкість прийому в Ivies в більш ніж два рази швидше інших студентів, незважаючи СБ оцінки, які знаходяться на середньому більш ніж сто пунктів нижче. І найголовніше категорії? Це таємниче індекс "особисті" якості. За власним аналізу Гарвардського університету, особистий рейтинг був кращим провісником, ніж визнання академічного рейтингу. Ті, у кого ранг 4 або гірше на особистому масштабі були, в дев'ятнадцять шістдесятих років, відмова швидкістю дев'яносто вісім відсотків. Ті, у кого особистий рейтинг 1 була відмова становить 2,5 відсотка. Коли Управління з цивільних прав у Федеральному департаменті освіти досліджували Гарварду в вісімдесятих років, вони виявили, рукописні замітки, написав на полях файли різних кандидатів. "Ця молода жінка може стати одним з найяскравіших претендентів в басейн, але є кілька посилань на сором'язливість," прочитати одну. Інший коментар говорить: "Здається, трохи пінистий". Один з додатків, і в цей момент ви можете майже почути це відбувається в нижній частині скупчення були записані нотами, "Короткі з великими вухами".
В основі американської одержимості Ліги Плюща є переконання, що школи, як Гарвард забезпечити соціальну та інтелектуальну еквівалент морської піхоти базової підготовки, то вчать всіх цих блискучих професорів і задоволення всіх тих інших вмотивованих студентів і отриманні ступеня з що потужні ім'ям на ньому буде надавати переваги, які не місцевий університет держава не може забезпечити. Заправка лікування ефект ідея є дослідження, що показують, що якщо взяти двох студентів з однаковим СБ оцінки і сортів, один з яких йде в школу, як Гарвард і один з яких іде до менш селективним коледжу, Ліги плюща зробить набагато більше гроші десять чи двадцять років вниз по дорозі.
Позачергове акцент Ліги Плюща місць на прийомі політики, однак, змушує його здаватися більше схожий на модельному агентстві, ніж на морської піхоти, і, звичайно ж, дослідження, засновані на цих двох, здавалося б еквівалентний студентів виявитися помилковим. Як ми знаємо, що двох студентів, які мають той же СБ оцінки і сорти дійсно еквівалентні?Цілком можливо, що студент, який йде в Гарвард є більш амбітним та енергійним і представницькі, ніж студент, який не впустили, і що ті ж нематеріальні активи, те, що рахунки за кращу успіх у кар'єрі. Для оцінки впливу Ivies, має сенс порівняти студентів, які потрапили в топ школи зі студентом, який отримав в той же школі, але вирішив піти на менш виборчим. Три роки тому, економісти Алан Крюгер і Стейсі Dale опубліковані тільки таке дослідження. І вони виявили, що, коли ви порівнюєте яблука і яблука доходу бонус від селективних шкіл зникає.
"В якості гіпотетичного прикладу, візьмемо Університету Пенсільванії і штату Пенсільванія, які є двома школами багато студентів вибирати між" Крюгер сказав. "Один з плюща, одна державна школа. Penn набагато більш високою вибірковістю. Якщо порівняти студентів, які йдуть в цих двох шкіл, ті, які йдуть в Penn мають більш високі доходи. Але давайте подивимося на тих, хто потрапив в обох типах шкіл, деякі з яких вибрав Пенн і деякі з них вибрали Penn State. Усередині цього набору він, здається, не має значення, будь ви йдете до більш виборчим школи. тепер, можна подумати, що більш амбітний студент той, хто буде вирішили піти на Пенна, і ті, вибираючи для переходу на Penn State може бути трохи менше впевнені у своїх силах або трохи нижче дохід сім'ї, і обидві ці фактори будуть вказувати на людей роблять гірше надалі., але вони не ' т ".
Крюгер каже, що є один виняток з цього. Студенти з найнижчих економічних шарів, здається, користь від відвідування Ivy. Для більшості студентів, проте, загальне правило, здається, що якщо ви працелюбний і розумна людина, якій ви будете в кінцевому підсумку все добре, незалежно від того, де ви пішли в школу. Ви будете робити хороші контакти в Пенн. Але Penn State є досить великий і різноманітний достатньо того, що ви можете зробити хороші контакти там. Маючи Пенн на ваше резюме відкриває двері. Але якщо ви були досить гарні, щоб потрапити в Penn ви досить добре, що ці двері будуть відкриті для вас у будь-якому випадку. "Я можу зрозуміти, чому сім'я дійсно стурбовані цим", Крюгер пішов далі. "У середньому випускників кращих шкіл робить майже сто двадцять тисяч доларів на рік, середній випускник помірно селективна школа робить 90 тисяч доларів. Це величезна різниця, і я можу зрозуміти, чому батьки будуть боротися, щоб отримати їх дітей в кращу школу. Але я думаю, що вони просто призначенні в школі багато, що студент приносить із собою в школу ".
Бендер змінив на посаді декана приймальної комісії в Гарвардському Фред Glimp, який, Karabel говорить нам, мав особливий інтерес з академічної невстигаючих."Будь клас, як би в стані, завжди буде мати нижній чверті," Glimp раз писали. "Які наслідки психології почуття середньому, навіть у дуже здібний групи? Чи ідентифікувати типи з психологічними або що-ні терпимості, щоб бути" щаслива "або зробити більшу освіту в той час як в нижній чверті?" Glimp думав, що це важливо, щоб студенти, які населяли нижчих щаблях кожного класу Гарварду були не настільки керований і амбітна, що вони будуть стурбовані їх статус. «Таким чином, відомі (деякі сказали б горезвісні) Гарвардського прийому практика, відома як" щасливий нижній чверті "Політика народився", пише Karabel.
Неясно, чи є Glimp знайдено жодних студенти, які відповідають конкретній опис. (Цікаво, в дивно чесний момент, будь то відповідь була "Гарвард синів.") Але Glimp був реалізм моделювання розвідник. Glimp вважає, що неявно Крюгер і Дейл пізніше підтвердив: що характер і ефективність академічних клас визначається, в значній мірі, в точці прийому, що якщо ви хочете отримати вищу освіту переможці Ви повинні визнати переможця, що якщо ви хочете нижній чверті вашого класу, щоб досягти успіху, ви повинні знайти людей, здатних досягти успіху в нижній чверті. Karabel абсолютно прав, то, щоб побачити події двадцятих років як визначального моменту сучасних Ліги Плюща.Ви знаходитесь яких ви визнаєте в елітних бізнес-освіти, і коли Гарвардського змінилося яких він зізнався, що змінив Гарварду. Чи було це зміна на краще чи на гірше?
Це легко причепитися до кращим випускникам підхід.Ми схильні думати, що інтелектуальне досягнення є справедливим і високий рівень заслуг. Процес Ліги Плюща, абсолютно незалежно від свого сумнівного походження, здається, суб'єктивні та непрозорим.Навіщо особистості і спортивні здібності матерії так багато? Про те, що "здатність кидати, штовхати, або вдарити м'яч є законним критерієм у визначенні того, хто слід визнати, на превеликий наш дослідницьких університетів", Karabel пише, що це "пропозиція, яка буде розглядатися смішно в більшості країн світу ». У той же час, що Гарвард був побудові своєї візантійської системи прийому Hunter College Elementary School в Нью-Йорку, потрібно лише те, що заявники складати іспит, і якщо вони забили до числа п'ятдесяти вони отримали дюйма Важко уявити собі більш об'єктивним і прозора процедура.
Але що Hunter досягнення з кращими студентами-модель? У вісімдесятих років, жменька дослідників в галузі освіти опитаних студентів, які взяли участь у початковій школі в період між 1948 і 1960 рр.. Це була група із середнім IQ в 157-три з половиною стандартних відхилення вище середнього, які були враховуючи те, що, по будь-якими мірками, був одним з кращих класі досвідом у світі. Як випускників, хоча вони були не настільки відрізняються, як вони повинні були бути."Хоча більшість учасників нашого дослідження є успішними і досить задоволені своїм життям і досягненнями", укладають автори дослідження, "немає суперзірок ... і тільки одна або дві знайомі імена".Дослідники витрачають багато часу, намагаючись з'ясувати, чому Hunter випускники настільки розчаровують, і в кінцевому підсумку звучанню дуже схоже на Wilbur Бендер. Будучи розумною дитиною не дуже хорошим провісником успіху в подальшому житті, укладають вони. "Non-розумовий" фактори, як мотивація та соціальні навички, ймовірно, мають більше значення.Можливо, дослідження пропонує ", зауваживши жертву, пов'язаних зі спробами національного або світового класу лідерство в поле, ВКЕ випускники вирішили, що розумний річ, щоб зробити, це вибрати відносно щасливого і успішного життя". Це чудова річ, звичайно, для школи, щоб вийшло багато щодо щасливих і успішних випускників. Але Гарвардської не хочете багато щодо щасливих і успішних випускників. Вона хотіла суперзірок, і Бендера і його колеги визнали, що якщо це ваша мета кращим студентам модель не достатньо.
Більшість елітних шкіл права, навести інший приклад, слідувати кращим студентам модель. Ось чому вони настільки значною мірою покладатися на LSAT Тим не менше, немає ніяких підстав вважати, що LSAT оцінки людини є багато щодо того, як хороший адвокат, він буде. В одному з недавніх проектів, фінансованих юридичний факультет Admission Council, Берклі дослідники Шелдон Zedeck і Марджорі Шульц визначили двадцять шість «компетентність», що вони думають ефективних вимог, серед адвокатської їх практичного вирішення, пристрасть і зобов'язання, правову-дослідницьких навичок, допит і навички інтерв'ювання, навички ведення переговорів, управління стресом, і так далі, і LSAT забирає лише декілька з них. Юридичної школи, який хоче, щоб вибрати найкраще юристів доводиться використовувати зовсім інший процес прийому від юридичної школи, який хоче, щоб вибрати найкраще студентів-юристів. І не ми воліємо, що принаймні деякі юридичні школи спробуйте вибрати хороші адвокати, а хороші студенти закон?
Цей пошук хороших адвокатів, крім того, неминуче буде суб'єктивною, тому що такі речі, як пристрасть і зобов'язання не може бути виміряна максимально точно академічні знання. Суб'єктивність у процесі зарахування це не просто привід для дискримінації, це також, в кращі часи, єдиним доступним засобом за надану нам соціальний результат ми хочемо. Перший чорношкірий капітан команди Єльського футбол був людиною по імені Леві Джексона, який закінчив у 1950 році.Джексон був дуже популярною фігурою на території кампуса. Він пішов далі, щоб бути топ-менеджером в Ford, і приписують переконати компанії наймати тисяч афро-американців після 1967 року заворушення. Коли Джексон був постукав виключно для таємного товариства Череп і Кістки, він пожартував: «Якщо моє ім'я було скасовано, я б ніколи не зробив це." Він був правий. Стратегія розсуд, що Єльського колись використовувалися, щоб виключити євреїв незабаром використовуються для включення таких людей, як Levi Jackson.
У 2001 році в книзі "Гра в життя", Джеймс Л. Шульман і Вільям Боуен (колишній президент Princeton) провели величезну статистичний аналіз з питання, який став одним із самих спірних в допуски: спеціальні преференції завербованим спортсменів на виборчий університетів. Спортсмени, Шульман і Боуен демонструють, мають велике і зростаюче перевагу при вступі на всі інші. У той же час, у них помітно нижче середнього балу і СБ оцінки, ніж їх однолітки. За останні двадцять років, їх рейтинги клас поступово знижувалися, і вони мають тенденцію ізолювати себе в "спортивної культури" відрізняється від культури решти коледжу. Шульман і Боуен думаю, що перевага віддається спортсменам в Ivy League соромно.
У середині книги, проте, Шульман і Боуен уявити "" знайти. Чоловічий спортсменів, незважаючи на їх нижніх СБ оцінки і оцінки, і незважаючи на те, що багато з них є членами меншин та походять з нижніх соціально-економічних верств, ніж інші студенти, виявляється, щоб заробити набагато більше, ніж їх однолітки. Мабуть, спортсмени мають набагато більше шансів увійти в високооплачувані сектор фінансових послуг, де вони процвітають, тому що їх особистості та психологічна. У чому може бути охарактеризована тільки як хрестоматійний приклад поховання свинцю, Боуен і Шульман написати:
Однією з таких характеристик можна розглядати як диск-сильне бажання добитися успіху і непохитна рішучість досягти мети, будь то перемога в наступній грі або закриття продажу. Крім того, спортсмени мають тенденцію бути більш енергійними, ніж середня людина, який переводить на здатність працювати протягом тривалих періодів часу, щоб зустрітися, наприклад, навантаження вимог, що пред'являються до молодих людей інвестиційного банку в муках аналізу угоди. Крім того, спортсмени частіше, ніж інші, вельми конкурентоздатним, товариський і впевнені в своїй здатності добре працювати в групах (в групах).
Шульман і Боуен хотів би стверджувати, що ставлення до селективним коледжів спортсменів спотворення ідеалів освіти американської еліти, але це тому, що вони спотворюють фактичне ідеали освіти американської еліти. Ліга Плюща абсолютно щасливі прийняти, зокрема, вид студента, який робить багато грошей після закінчення школи. Як йдеться у старій приказці, визначення всебічно випускник Єльського університету є той, хто може згорнути на всьому шляху від Нью-Хейвен на Уолл-стріт.
Це, в чималому ступені, що Ivy League зізнань директорів робимо. Вони знаходяться в розкоші бренд-менеджменту бізнес, і «Обраний», врешті-решт, є свідченням того, наскільки добре бренд-менеджерів в Кембриджі, Нью-Хейвен, і Прінстон зробили свою справу в минулому сімдесят п'ять років . У дев'ятнадцять двадцятих років, коли Гарварду спробував з'ясувати, як багато євреїв, вони були на території кампусу, приймальної комісії нишпорили учня і призначити кожному єврею підозрюваних позначенням J1 (для тих, хто був «остаточно єврейський"), j2 (де "перевага доказів "вказує на єврейство), або j3 (де єврейство" можливість "). У світі брендингу, це називається сегментації клієнтів. Під час Другої світової війни, в Єльському університеті перед падінням прийому і доходів, вона продовжувала відмовлятися кваліфіковані єврейські заявників. Як Karabel пише: "На мові соціології Єльського порахують, що її символічний капітал, щоб бути ще більш цінне, ніж його економічна столиця".Немає хороших бренд-менеджер буде жертвувати репутацією короткострокової вигоди. Приймальна директора Гарвардського завжди, точно так само ретельно про нагородження випускників дітей, або, як вони химерно називається, "спадщина". У 1985-92 періоду, наприклад, Гарвард визнав, діти випускників зі швидкістю більш ніж в два рази, що не-спортсмен, не спадщина заявників, незважаючи на те, що практично кожен з магічних оцінок у школі масштабах, значно спадщини відставали від своїх однолітків. Karabel викликає практика "unmeritocratic в кращому випадку і глибоко корумпованого на худий кінець," але нагородження лояльності клієнтів є те, що люксові бренди роблять. Гарвардський хоче хороших випускників, і частина їх визначення хороших випускників це той, хто щедрий і лояльних випускника.І якщо ви хочете щедрим і лояльних випускниками ви повинні винагородити їх. Не величезні ресурси, що надаються в Гарварді його випускниками однією з причин так багато людей хочуть піти в Гарвард в першу чергу? Нескінченна боротьба за зізнань у надходженнях США на припущенні, що деякі великі моральні принципи поставлено на карту в питанні про які школи, як Гарвард вибрати, щоб в що ті, хто відмовлено в прийомі за примхою приймальної комісії якось було постраждав.Якщо ви хворі і лікарні закриває свої двері для вас, ви постраждав. Але виборчий школа не в лікарню, а тих, кого він відвертається, не хворі. Елітні школи, як і будь-який люксовий бренд, є естетичним досвідом, вишукано побудований фантазії, що означає належати до еліти, і вони завжди були пам'ятати про те, що повинно бути зроблено, щоб зберегти цей досвід.
У вісімдесятих років, коли Гарвард був звинувачений в забезпеченні секрет квот на азіатських госпіталізації, її оборону було те, що, як тільки ви з поправкою на преференцій для дітей випускників та преференцій для спортсменів, азіати дійсно не піддаються дискримінації проти. Але ви можете відчувати роздратування Гарвардського університету, що це питання піднімається на всіх. Якщо Гарвардського було занадто багато азіатів, він не буде Гарварді, так само, як Гарвард не буде Гарвардського занадто багато євреїв або братки або салон гвоздики або сором'язливий типу або коротке люди з великими вухами.
Я поклав в Університеті Торонто перший в моєму списку, Університет Західного Онтаріо другого і третього Університету Королеви. Я працював з безліччю брошур, що я відіслав для. Внесок моїх батьків складався з мого батька погодитися відвезти мене в один прекрасний день в університеті Торонто, кампус, де ми відвідали житлової коледжі я була найбільш зацікавлені я ходив. Мій батько просунув голову в приймальній комісії, розмовляв з директором прийому, і, я думаю, або сказав кілька коротких слів про таланти свого сина чи (знаючи мого батька) відзначили принадність дельфініуми в коледжі квітка ліжка. Тоді у нас було морозиво. Я отримав дюйма
Чи можу я краще або більш успішної людини за те, що були прийняті в Університеті Торонто, на відміну від мого другого або третього вибору? Це здається мені цікавим питанням. В Онтаріо, не було суворої ієрархії коледжів. Існували кілька хороших і трохи кращі, і ряд програм, таких як комп'ютерні науки в університеті Ватерлоо, які були світового класу. Але так як всі коледжі були частиною тієї ж системи державного та навчання скрізь було однаковим (близько тисячі доларів на рік, у ті дні), а B середньому в середній школі в значній мірі гарантують вам місце в коледжі, не було сенсі, що нічого великого було поставлено на карту у виборі яких ми відвідали коледж. Це питання було чи ми навчалися в коледжі, і, головне, наскільки серйозно ми взяли досвід, коли ми добралися там. Я думав, що всі відчували, що це шлях. Ви можете собі уявити моє замішання, потім, коли я вперше зустрівся з людиною, який виїхав у Гарвард.
Був, у першу чергу, це дивне початкове небажання говорити про питання коледжу на всіх-погляд вниз, човгання ніг, пробурмотів згадки Кембриджі. "Чи знаєте ви поступити до Гарварду?" Я хотів би запитати. Я тільки що переїхав в Сполучені Штати. Я не знаю правил. Незручно кивок буде слідувати. Не визначайте мене по школі, вони, здавалося, говорили, що мало на увазі, що їх школа насправді може їх визначити. І, звичайно, це зробив. Там, де був один випускник Гарварду, інший переховувався не відстає, готові обміняти розповіді про кінець ночі в Hasty Pudding, або перерахунок голосів в тонкощах коледжу есе, або чудо вголос про місцезнаходження принца Так-і-так , який жив на одному поверсі і чиї сім'ї мали місце на півдні Франції, що ви не повірите. У романах вони писали, ранніх і чутливих герой завжди вступив до Гарварду, якщо він був стурбований, він випав з Гарварду, врешті-решт, він повернувся до Гарварду, щоб завершити свою дипломну роботу. Одного разу я був присутній на весіллі квасцов Гарварду в його п'ятдесятих, в якій найкращий чоловік говорив про своїх днів коледжу з нареченим, як ніби й не зміг би зробити щось більше значення в наступні тридцять років. Зрештою, я майже впевнений, що йому зняти сорочку і з гордістю показувати великі малинові "H" татуювання на грудях.Що це за "Гарвард", про яких ви, американці, говорите так шанобливо?
2.
У 1905 році Гарвардський коледж прийняв коледж вступні іспити рада тестів в якості основного основою для прийому, це означає, що практично будь обдарованих старшокласник, хто міг дозволити собі приватний коледж був просто постріл в відвідували. До 1908 року першокурсників було сім відсотків єврейського, дев'ять відсотків католики, і сорок п'ять відсотків від державних шкіл, дивовижні перетворення для шкіл, які історично були прерогативою Нової Англії школа-інтернат комплекс, відомий в визнань світ Санкт-Grottlesex.Як соціолог Джером Karabel пише в "обраних" (Houghton Mifflin, $ 28), його чудову історію процесу прийому в Гарварді, Єлі, Прінстоні і, що мерітократіческіе дух незабаром призвели до кризи. Зарахування євреї почали різко зростати. До 1922 року вони становили більше п'ятої частини першокурсників Гарварду. Адміністрація та випускники були зі зброєю в руках. Євреї вважалися хворобливими і хапання, клас-стяжання і острівної.Вони витіснили синів багатих випускників Wasp, яке не обіцяє нічого хорошого для збору коштів. А. Лоуренс Лоуелл, президент Гарвардського університету в двадцяті роки, категорично заявив, що занадто багато євреїв руйнують школи: "Влітку готель, який зруйнував визнавши євреїв зустрічає свою долю ... тому що вони їзди язичників, а потім, після Язичники не залишили, вони залишають також ".
Найскладніша частина, однак, було придумати спосіб тримати євреїв з, так як група вони були академічно перевершує всі інші. Перша думка-Лоуелл граничної квоти євреїв до п'ятнадцяти відсотків студентів-була різкій критиці. Лоуелл намагалися обмежити число стипендій, виплачуваних єврейських студентів, і зробив зусилля, щоб залучити студентів з державних шкіл на Заході, де було менше євреїв. Жодна стратегія працювала. Нарешті, Лоуелл і його колеги з Єльського і Прінстонського зрозумів, що якщо визначення заслуг на основі академічного майстерності вела до неправильний вид студента, рішення було змінити визначення заслуг.Karabel стверджує, що саме в цей момент, що історія і природа Ліги Плюща зробив значний поворот.
Приймальна комісія в Гарварді стало набагато більше зацікавлені в подробиці особистого життя заявника.Лоуелл сказав своїй приймальні комісії, щоб отримати інформацію про «характер» кандидатів від "особи, які знають заявника добре» і т. рекомендаційного листа стало обов'язковим. Гарвард став просити заявників надати фотографію. Кандидати повинні були написати есе особистого, демонструючи свої здібності до лідерства, і перерахувати їх позакласних заходів."Починаючи з осені 1922 року," Karabel пише: «заявники повинні були відповісти на запитання" раси і кольору шкіри "," Релігійні уподобання, "дівоче прізвище матері", "Батьківщина Отця, і" Які зміни, якщо будь, було зроблено з моменту народження на своє ім'я, або що вашого батька? (Поясніть повністю). "
У Прінстоні, емісари були відправлені в основних школах-інтернатах, з інструкцією, щоб оцінити потенційних кандидатів по шкалі від 1 до 4, де 1 "дуже бажані і, мабуть, винятковий матеріал з усіх точок зору" і 4 був «небажаним з точки зору характер, і, отже, повинні бути виключені не має значення, що результати вступних іспитів може бути ". Особистого інтерв'ю стало одним з ключових компонентів, що надходять у порядку, Karabel пише, "щоб" небажаних "були визначені і для оцінки важливі, але тонкі показників фону та селекції, таких як мова, одяг, манери і зовнішність." До 1933 року в кінці терміну Лоуелла, відсоток євреїв в Гарварді вниз на п'ятнадцять відсотків.
Якщо ця нова система прийому здається знайомим, це тому, що це, по суті тій же системі, що Ліга плюща використовується донині. За Karabel, Гарвард, Єль, Прінстон і не відмовився від висоти символу раз єврейський криза минула. Вони інституціоналізації цього.
Починаючи з 1953 року, Артур Хоу-молодший, протягом десяти років в якості голови приймальної комісії в Єльському університеті, і Karabel описує те, що відбулося під його керівництвом:
Приймальної комісії розглядати докази "мужність" з особливим ентузіазмом. Один хлопчик отримав допуск, незважаючи на академічні передбачення з 70, тому що "там мабуть щось мужнє і відмітні про нього, який виграв обидва своїх випускників та співробітників інтерв'юерів». Ще один кандидат, зізнався, незважаючи на його шкільні бути "посереднім в порівнянні з багатьма іншими," було прийнято більше заявнику набагато краще запису і чим вище бал, іспит, тому що, як Хоу висловився, "ми просто думали, що він був більше хлопець". Таким чином, була зайнята Yale з появою своїм студентам, що форма використовується випускників інтерв'юерів насправді було фізичне перелік характеристик по 1965 рік. Кожен рік, Єльський ретельно виміряв висоту введення першокурсників, з гордістю відзначивши, частка класу в шість футів і більше.
У Гарварді, ключова фігура в той же період був Уілбур Бендера, який, як декан по прийому, віддавали перевагу "Хлопчик з деяким спортивним інтересам і здібностям, хлопчик з фізичною силою і координації і благодаті".Бендери, Karabel говорить нам, вважали, що якщо Гарвард і раніше страждають на футбольному полі, це буде сприяти репутацію школи як місця "немає коледжі дух, кілька хороших хлопців, і не енергійні, здорові соціального життя", не кажучи вже про "непомірність" братки "," декадентський естетів »і« дорогоцінні проникливих людей. "Бендер зосереджені на поліпшенні методів Гарвардського університету для оцінки« нематеріальні активи »і, зокрема, його" здатність виявляти гомосексуальні нахили і серйозні психіатричні проблеми ».
До дев'ятнадцяти шістдесятих, визнання системи Гарварду перетворився на серію складних алгоритмів.Школа розпочала з грудок всіх кандидатів в одну з двадцяти двох реєстрах, відповідно до їх географічним походженням. (Був один реєстр для Ексетера і Andover, ще для восьми Rocky Mountain держав.) Інформації з інтерв'ю, посилання та студентських рефератів потім був використаний для оцінки кожного заявника за шкалою від 1 до 6, а також чотири аспекти: особистий, академічні , позашкільних та спортивних. Конкуренція, критично, була в межах кожного досьє, а не між реєстри, тому не було ніякої можливості, наприклад, для випускників Bronx науки і Stuyvesant, щоб приглушити випускників Andover і Ексетера. Більш важливо, академічної успішності був лише одним з чотирьох вимірах, подальше розбавлення вартість чистих інтелектуальних досягнень. Спортивні здібності, а не підпадають під "extracurriculars", отримав категорію всіх до себе, яка пояснює, чому навіть зараз, набраних спортсменами мають швидкість прийому в Ivies в більш ніж два рази швидше інших студентів, незважаючи СБ оцінки, які знаходяться на середньому більш ніж сто пунктів нижче. І найголовніше категорії? Це таємниче індекс "особисті" якості. За власним аналізу Гарвардського університету, особистий рейтинг був кращим провісником, ніж визнання академічного рейтингу. Ті, у кого ранг 4 або гірше на особистому масштабі були, в дев'ятнадцять шістдесятих років, відмова швидкістю дев'яносто вісім відсотків. Ті, у кого особистий рейтинг 1 була відмова становить 2,5 відсотка. Коли Управління з цивільних прав у Федеральному департаменті освіти досліджували Гарварду в вісімдесятих років, вони виявили, рукописні замітки, написав на полях файли різних кандидатів. "Ця молода жінка може стати одним з найяскравіших претендентів в басейн, але є кілька посилань на сором'язливість," прочитати одну. Інший коментар говорить: "Здається, трохи пінистий". Один з додатків, і в цей момент ви можете майже почути це відбувається в нижній частині скупчення були записані нотами, "Короткі з великими вухами".
3.
Соціологи розрізняють так звані ефекти лікування і вибір ефектів. Корпус морської піхоти, наприклад, в значній мірі лікування ефекту установи. Він не має величезне приймальної комісії класифікації заявників по чотирьох окремим розміри міцність і інтелект. Це упевнений, що досвід проходження морської піхоти базову підготовку перетворить вас в грізну солдатів.Модельне агентство, навпаки, вибір ефекту установи. Ви не станете гарними, підписавши з агентством. Ви отримуєте підписав агентством, тому що ти красива.В основі американської одержимості Ліги Плюща є переконання, що школи, як Гарвард забезпечити соціальну та інтелектуальну еквівалент морської піхоти базової підготовки, то вчать всіх цих блискучих професорів і задоволення всіх тих інших вмотивованих студентів і отриманні ступеня з що потужні ім'ям на ньому буде надавати переваги, які не місцевий університет держава не може забезпечити. Заправка лікування ефект ідея є дослідження, що показують, що якщо взяти двох студентів з однаковим СБ оцінки і сортів, один з яких йде в школу, як Гарвард і один з яких іде до менш селективним коледжу, Ліги плюща зробить набагато більше гроші десять чи двадцять років вниз по дорозі.
Позачергове акцент Ліги Плюща місць на прийомі політики, однак, змушує його здаватися більше схожий на модельному агентстві, ніж на морської піхоти, і, звичайно ж, дослідження, засновані на цих двох, здавалося б еквівалентний студентів виявитися помилковим. Як ми знаємо, що двох студентів, які мають той же СБ оцінки і сорти дійсно еквівалентні?Цілком можливо, що студент, який йде в Гарвард є більш амбітним та енергійним і представницькі, ніж студент, який не впустили, і що ті ж нематеріальні активи, те, що рахунки за кращу успіх у кар'єрі. Для оцінки впливу Ivies, має сенс порівняти студентів, які потрапили в топ школи зі студентом, який отримав в той же школі, але вирішив піти на менш виборчим. Три роки тому, економісти Алан Крюгер і Стейсі Dale опубліковані тільки таке дослідження. І вони виявили, що, коли ви порівнюєте яблука і яблука доходу бонус від селективних шкіл зникає.
"В якості гіпотетичного прикладу, візьмемо Університету Пенсільванії і штату Пенсільванія, які є двома школами багато студентів вибирати між" Крюгер сказав. "Один з плюща, одна державна школа. Penn набагато більш високою вибірковістю. Якщо порівняти студентів, які йдуть в цих двох шкіл, ті, які йдуть в Penn мають більш високі доходи. Але давайте подивимося на тих, хто потрапив в обох типах шкіл, деякі з яких вибрав Пенн і деякі з них вибрали Penn State. Усередині цього набору він, здається, не має значення, будь ви йдете до більш виборчим школи. тепер, можна подумати, що більш амбітний студент той, хто буде вирішили піти на Пенна, і ті, вибираючи для переходу на Penn State може бути трохи менше впевнені у своїх силах або трохи нижче дохід сім'ї, і обидві ці фактори будуть вказувати на людей роблять гірше надалі., але вони не ' т ".
Крюгер каже, що є один виняток з цього. Студенти з найнижчих економічних шарів, здається, користь від відвідування Ivy. Для більшості студентів, проте, загальне правило, здається, що якщо ви працелюбний і розумна людина, якій ви будете в кінцевому підсумку все добре, незалежно від того, де ви пішли в школу. Ви будете робити хороші контакти в Пенн. Але Penn State є досить великий і різноманітний достатньо того, що ви можете зробити хороші контакти там. Маючи Пенн на ваше резюме відкриває двері. Але якщо ви були досить гарні, щоб потрапити в Penn ви досить добре, що ці двері будуть відкриті для вас у будь-якому випадку. "Я можу зрозуміти, чому сім'я дійсно стурбовані цим", Крюгер пішов далі. "У середньому випускників кращих шкіл робить майже сто двадцять тисяч доларів на рік, середній випускник помірно селективна школа робить 90 тисяч доларів. Це величезна різниця, і я можу зрозуміти, чому батьки будуть боротися, щоб отримати їх дітей в кращу школу. Але я думаю, що вони просто призначенні в школі багато, що студент приносить із собою в школу ".
Бендер змінив на посаді декана приймальної комісії в Гарвардському Фред Glimp, який, Karabel говорить нам, мав особливий інтерес з академічної невстигаючих."Будь клас, як би в стані, завжди буде мати нижній чверті," Glimp раз писали. "Які наслідки психології почуття середньому, навіть у дуже здібний групи? Чи ідентифікувати типи з психологічними або що-ні терпимості, щоб бути" щаслива "або зробити більшу освіту в той час як в нижній чверті?" Glimp думав, що це важливо, щоб студенти, які населяли нижчих щаблях кожного класу Гарварду були не настільки керований і амбітна, що вони будуть стурбовані їх статус. «Таким чином, відомі (деякі сказали б горезвісні) Гарвардського прийому практика, відома як" щасливий нижній чверті "Політика народився", пише Karabel.
Неясно, чи є Glimp знайдено жодних студенти, які відповідають конкретній опис. (Цікаво, в дивно чесний момент, будь то відповідь була "Гарвард синів.") Але Glimp був реалізм моделювання розвідник. Glimp вважає, що неявно Крюгер і Дейл пізніше підтвердив: що характер і ефективність академічних клас визначається, в значній мірі, в точці прийому, що якщо ви хочете отримати вищу освіту переможці Ви повинні визнати переможця, що якщо ви хочете нижній чверті вашого класу, щоб досягти успіху, ви повинні знайти людей, здатних досягти успіху в нижній чверті. Karabel абсолютно прав, то, щоб побачити події двадцятих років як визначального моменту сучасних Ліги Плюща.Ви знаходитесь яких ви визнаєте в елітних бізнес-освіти, і коли Гарвардського змінилося яких він зізнався, що змінив Гарварду. Чи було це зміна на краще чи на гірше?
4.
Слідами єврейської кризи, Гарвард, Єль, Прінстон та вирішив прийняти те, що можна було б назвати "Кращі випускники" підхід до госпіталізації. Франція Вища нормальна школа, університет Японії в Токіо, і більшість інших шкіл у світі еліта визначає своє завдання як пошук кращих студентів, тобто тих заявників, які матимуть найбільшу академічних успіхів під час навчання в коледжі. Ivy League школах виправдовували свою увагу на характер і особистість, однак, стверджуючи, що вони шукають студентів, які матимуть найбільший успіх після закінчення коледжу.Вони шукали лідерів і керівництва, посадових осіб Ліги Плюща вірив, було не простою справою академічного блиску. "Якщо наша мета полягає у виборі студентів з максимально можливою пропорції високопоставлених студентів, або ж вона повинна бути, щоб вибрати, в досить високому діапазоні академічні здібності, студент тіло з певним різноманітні таланти, якості, відносини і фон? " Уілбур Бендер запитав. За його словами, відповідь була очевидна. Якщо ви дозволите тільки блискучим, то ви підготували книжкові хробаки і лавки вчених: ви опинилися як соціально не має значення, як Чиказький університет (інститут Гарвардського чиновники розглядали і здригнувся). "Вище досить хороший рівень розумових здібностей, вище, ніж вказано на рівні 550-600 нот САТ," Бендер продовжив: «Єдине, що має значення з точки зору впливу на майбутнє, або внеску в суспільство, є ступінь особиста внутрішня сила людини є ".Це легко причепитися до кращим випускникам підхід.Ми схильні думати, що інтелектуальне досягнення є справедливим і високий рівень заслуг. Процес Ліги Плюща, абсолютно незалежно від свого сумнівного походження, здається, суб'єктивні та непрозорим.Навіщо особистості і спортивні здібності матерії так багато? Про те, що "здатність кидати, штовхати, або вдарити м'яч є законним критерієм у визначенні того, хто слід визнати, на превеликий наш дослідницьких університетів", Karabel пише, що це "пропозиція, яка буде розглядатися смішно в більшості країн світу ». У той же час, що Гарвард був побудові своєї візантійської системи прийому Hunter College Elementary School в Нью-Йорку, потрібно лише те, що заявники складати іспит, і якщо вони забили до числа п'ятдесяти вони отримали дюйма Важко уявити собі більш об'єктивним і прозора процедура.
Але що Hunter досягнення з кращими студентами-модель? У вісімдесятих років, жменька дослідників в галузі освіти опитаних студентів, які взяли участь у початковій школі в період між 1948 і 1960 рр.. Це була група із середнім IQ в 157-три з половиною стандартних відхилення вище середнього, які були враховуючи те, що, по будь-якими мірками, був одним з кращих класі досвідом у світі. Як випускників, хоча вони були не настільки відрізняються, як вони повинні були бути."Хоча більшість учасників нашого дослідження є успішними і досить задоволені своїм життям і досягненнями", укладають автори дослідження, "немає суперзірок ... і тільки одна або дві знайомі імена".Дослідники витрачають багато часу, намагаючись з'ясувати, чому Hunter випускники настільки розчаровують, і в кінцевому підсумку звучанню дуже схоже на Wilbur Бендер. Будучи розумною дитиною не дуже хорошим провісником успіху в подальшому житті, укладають вони. "Non-розумовий" фактори, як мотивація та соціальні навички, ймовірно, мають більше значення.Можливо, дослідження пропонує ", зауваживши жертву, пов'язаних зі спробами національного або світового класу лідерство в поле, ВКЕ випускники вирішили, що розумний річ, щоб зробити, це вибрати відносно щасливого і успішного життя". Це чудова річ, звичайно, для школи, щоб вийшло багато щодо щасливих і успішних випускників. Але Гарвардської не хочете багато щодо щасливих і успішних випускників. Вона хотіла суперзірок, і Бендера і його колеги визнали, що якщо це ваша мета кращим студентам модель не достатньо.
Більшість елітних шкіл права, навести інший приклад, слідувати кращим студентам модель. Ось чому вони настільки значною мірою покладатися на LSAT Тим не менше, немає ніяких підстав вважати, що LSAT оцінки людини є багато щодо того, як хороший адвокат, він буде. В одному з недавніх проектів, фінансованих юридичний факультет Admission Council, Берклі дослідники Шелдон Zedeck і Марджорі Шульц визначили двадцять шість «компетентність», що вони думають ефективних вимог, серед адвокатської їх практичного вирішення, пристрасть і зобов'язання, правову-дослідницьких навичок, допит і навички інтерв'ювання, навички ведення переговорів, управління стресом, і так далі, і LSAT забирає лише декілька з них. Юридичної школи, який хоче, щоб вибрати найкраще юристів доводиться використовувати зовсім інший процес прийому від юридичної школи, який хоче, щоб вибрати найкраще студентів-юристів. І не ми воліємо, що принаймні деякі юридичні школи спробуйте вибрати хороші адвокати, а хороші студенти закон?
Цей пошук хороших адвокатів, крім того, неминуче буде суб'єктивною, тому що такі речі, як пристрасть і зобов'язання не може бути виміряна максимально точно академічні знання. Суб'єктивність у процесі зарахування це не просто привід для дискримінації, це також, в кращі часи, єдиним доступним засобом за надану нам соціальний результат ми хочемо. Перший чорношкірий капітан команди Єльського футбол був людиною по імені Леві Джексона, який закінчив у 1950 році.Джексон був дуже популярною фігурою на території кампуса. Він пішов далі, щоб бути топ-менеджером в Ford, і приписують переконати компанії наймати тисяч афро-американців після 1967 року заворушення. Коли Джексон був постукав виключно для таємного товариства Череп і Кістки, він пожартував: «Якщо моє ім'я було скасовано, я б ніколи не зробив це." Він був правий. Стратегія розсуд, що Єльського колись використовувалися, щоб виключити євреїв незабаром використовуються для включення таких людей, як Levi Jackson.
У 2001 році в книзі "Гра в життя", Джеймс Л. Шульман і Вільям Боуен (колишній президент Princeton) провели величезну статистичний аналіз з питання, який став одним із самих спірних в допуски: спеціальні преференції завербованим спортсменів на виборчий університетів. Спортсмени, Шульман і Боуен демонструють, мають велике і зростаюче перевагу при вступі на всі інші. У той же час, у них помітно нижче середнього балу і СБ оцінки, ніж їх однолітки. За останні двадцять років, їх рейтинги клас поступово знижувалися, і вони мають тенденцію ізолювати себе в "спортивної культури" відрізняється від культури решти коледжу. Шульман і Боуен думаю, що перевага віддається спортсменам в Ivy League соромно.
У середині книги, проте, Шульман і Боуен уявити "" знайти. Чоловічий спортсменів, незважаючи на їх нижніх СБ оцінки і оцінки, і незважаючи на те, що багато з них є членами меншин та походять з нижніх соціально-економічних верств, ніж інші студенти, виявляється, щоб заробити набагато більше, ніж їх однолітки. Мабуть, спортсмени мають набагато більше шансів увійти в високооплачувані сектор фінансових послуг, де вони процвітають, тому що їх особистості та психологічна. У чому може бути охарактеризована тільки як хрестоматійний приклад поховання свинцю, Боуен і Шульман написати:
Однією з таких характеристик можна розглядати як диск-сильне бажання добитися успіху і непохитна рішучість досягти мети, будь то перемога в наступній грі або закриття продажу. Крім того, спортсмени мають тенденцію бути більш енергійними, ніж середня людина, який переводить на здатність працювати протягом тривалих періодів часу, щоб зустрітися, наприклад, навантаження вимог, що пред'являються до молодих людей інвестиційного банку в муках аналізу угоди. Крім того, спортсмени частіше, ніж інші, вельми конкурентоздатним, товариський і впевнені в своїй здатності добре працювати в групах (в групах).
Шульман і Боуен хотів би стверджувати, що ставлення до селективним коледжів спортсменів спотворення ідеалів освіти американської еліти, але це тому, що вони спотворюють фактичне ідеали освіти американської еліти. Ліга Плюща абсолютно щасливі прийняти, зокрема, вид студента, який робить багато грошей після закінчення школи. Як йдеться у старій приказці, визначення всебічно випускник Єльського університету є той, хто може згорнути на всьому шляху від Нью-Хейвен на Уолл-стріт.
5.
Одного разу у мене була розмова з людиною, який працював у рекламному агентстві, що являє собою одну з великих автомобільних брендів розкоші. Він сказав, що він був стурбований тим, що нові низькими цінами лінії його клієнт був купують непропорційно чорних жінок.Він наполягав, що він не хотів цього расистського шляху. Це був просто факт, сказав він. Чорні жінки знищити печатку бренду. Це була його робота, щоб захистити своїх клієнтів від уваги соціально небажаним.Це, в чималому ступені, що Ivy League зізнань директорів робимо. Вони знаходяться в розкоші бренд-менеджменту бізнес, і «Обраний», врешті-решт, є свідченням того, наскільки добре бренд-менеджерів в Кембриджі, Нью-Хейвен, і Прінстон зробили свою справу в минулому сімдесят п'ять років . У дев'ятнадцять двадцятих років, коли Гарварду спробував з'ясувати, як багато євреїв, вони були на території кампусу, приймальної комісії нишпорили учня і призначити кожному єврею підозрюваних позначенням J1 (для тих, хто був «остаточно єврейський"), j2 (де "перевага доказів "вказує на єврейство), або j3 (де єврейство" можливість "). У світі брендингу, це називається сегментації клієнтів. Під час Другої світової війни, в Єльському університеті перед падінням прийому і доходів, вона продовжувала відмовлятися кваліфіковані єврейські заявників. Як Karabel пише: "На мові соціології Єльського порахують, що її символічний капітал, щоб бути ще більш цінне, ніж його економічна столиця".Немає хороших бренд-менеджер буде жертвувати репутацією короткострокової вигоди. Приймальна директора Гарвардського завжди, точно так само ретельно про нагородження випускників дітей, або, як вони химерно називається, "спадщина". У 1985-92 періоду, наприклад, Гарвард визнав, діти випускників зі швидкістю більш ніж в два рази, що не-спортсмен, не спадщина заявників, незважаючи на те, що практично кожен з магічних оцінок у школі масштабах, значно спадщини відставали від своїх однолітків. Karabel викликає практика "unmeritocratic в кращому випадку і глибоко корумпованого на худий кінець," але нагородження лояльності клієнтів є те, що люксові бренди роблять. Гарвардський хоче хороших випускників, і частина їх визначення хороших випускників це той, хто щедрий і лояльних випускника.І якщо ви хочете щедрим і лояльних випускниками ви повинні винагородити їх. Не величезні ресурси, що надаються в Гарварді його випускниками однією з причин так багато людей хочуть піти в Гарвард в першу чергу? Нескінченна боротьба за зізнань у надходженнях США на припущенні, що деякі великі моральні принципи поставлено на карту в питанні про які школи, як Гарвард вибрати, щоб в що ті, хто відмовлено в прийомі за примхою приймальної комісії якось було постраждав.Якщо ви хворі і лікарні закриває свої двері для вас, ви постраждав. Але виборчий школа не в лікарню, а тих, кого він відвертається, не хворі. Елітні школи, як і будь-який люксовий бренд, є естетичним досвідом, вишукано побудований фантазії, що означає належати до еліти, і вони завжди були пам'ятати про те, що повинно бути зроблено, щоб зберегти цей досвід.
У вісімдесятих років, коли Гарвард був звинувачений в забезпеченні секрет квот на азіатських госпіталізації, її оборону було те, що, як тільки ви з поправкою на преференцій для дітей випускників та преференцій для спортсменів, азіати дійсно не піддаються дискримінації проти. Але ви можете відчувати роздратування Гарвардського університету, що це питання піднімається на всіх. Якщо Гарвардського було занадто багато азіатів, він не буде Гарварді, так само, як Гарвард не буде Гарвардського занадто багато євреїв або братки або салон гвоздики або сором'язливий типу або коротке люди з великими вухами.
Коментарі
Дописати коментар